„орнобиль
не маЇ минулого часу
14
грудн¤, у ƒень вшануванн¤ учасник≥в л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на
„орнобильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ, в≥дбулос¤ покладанн¤ кв≥т≥в до
памТ¤тного знаку загиблим учасникам л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈—
за участ≥ кер≥вництва району ≥ м≥ста, представник≥в громадських
орган≥зац≥й та студентства.
„орною
стор≥нкою в ≥стор≥ю вписалас¤ авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈—, багато наших
земл¤к≥в в≥ддали своЇ житт¤, щоб вр¤тувати людство в≥д страшноњ
катастрофи.

—лова
вд¤чност≥ за подвиг л≥кв≥даторам-чорнобильц¤м мовили перший заступник
голови √лух≥вськоњ районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ ¬олодимир артавий,
м≥ський голова √лухова ёр≥й Ѕурлака та його заступник ≤рина “ерещенко.
’вилиною мовчанн¤ вс≥ присутн≥вшанували памТ¤ть тих, хто не повернувс¤ з
„орнобил¤ або хто помер внасл≥док отриманоњ великоњ дози рад≥ац≥њ.
„орнобиль
не маЇ минулого часу. ÷¤ трагед≥¤ ще довго набатом звучатиме у наших
серц¤х ≥ памТ¤т≥.
у серц≥ ≥ памТ¤т≥

ћайже 27
рок≥в минуло в≥д того дн¤, коли ставс¤ вибух на „орнобильськ≥й атомн≥й
електростанц≥њ, але його в≥длунн¤ ≥ сьогодн≥ у наших серц¤х, у памТ¤т≥
тих, хто на власн≥ оч≥ бачив насл≥дки т≥Їњ страшноњ трагед≥њ, брав
участь у њх л≥кв≥дац≥њ. —еред таких ≥ жител≥ села Ѕанич≥ ћикола ¬ижа,
ќлександр “ютюнников, ¬алер≥й —идоренко, ¬≥ктор —кворцов та ¬≥ктор
’омин≥ч. „олов≥к≥в Їднають не лише сп≥льн≥ спогади про „орнобиль, а й
робота на одному п≥дприЇмств≥ Ц √лух≥вському карТЇр≥ кварцит≥в, де кожен
з них працюЇ не один дес¤ток рок≥в.
ћашин≥сту
конвеЇра ћикол≥ ќлександровичу ¬иж≥ у „орнобил≥ довелос¤ бути три м≥с¤ц≥
Ц з 26 листопада по 26 лютого 1986 року, працював на перевезенн≥
≥нженерноњ техн≥ки на обТЇкти, маЇ ≤≤ категор≥ю.
ќлександр
¬≥тал≥йович “ютюнников на карТЇр≥ кварцит≥в з 82-го, трудитьс¤
пом≥чником машин≥ста екскаватора. ” травн≥-червн≥ 1987 року працював у
„орнобил≥ на р≥зних роботах: на обТЇктах, вражених рад≥ац≥Їю, зривали
п≥длогу, вимивали в≥нтил¤ц≥йн≥ труби, чистили кабель та ≥н. ¬≥н також
чорнобилець ≤≤ категор≥њ.
ј ось
¬алер≥й √ригорович —идоренко на л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈—
побував трич≥ Ц у червн≥, серпн≥ та вересн≥ 1986-го. —першу керував
авт≥вкою - возив спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ робили зам≥ри рад≥ац≥њ навколо
реактора. ƒал≥ працював на водовоз≥ Ц змивав рад≥ац≥ю з дор≥г. ќтримав
≤≤ категор≥ю. Ќа √лух≥вський завод кварцит≥в прийшов працювати
машин≥стом бульдозера у 1992-му.
¬≥ктор
ћиколайович —кворцов (≤≤≤ категор≥¤) та ¬≥ктор ≤ванович ’омин≥ч (≤≤
категор≥¤) вод≥њ вантаж≥вок. ” „орнобил≥ теж працювали за фахом. ¬≥ктор
ћиколайович у серпн≥-жовтн≥ 88-го вивозив роз≥брану заражену техн≥ку,
¬≥ктор ≤ванович у травн≥-червн≥ 87-го трудивс¤ на буд≥вництв≥ дор≥г.
” памТ¤т≥
чорнобильц≥в-л≥кв≥датор≥в найб≥льше збереглис¤ перш≥ враженн¤ про
територ≥ю в≥дчудженн¤: неймов≥рна тиша, безлюдн≥ села, в≥дчутт¤ тривоги
≥ небезпеки, начебто поруч невидимий ворог. «араз кожен з них скаржитьс¤
на здоровТ¤, вс≥ час в≥д часу проход¤ть курс л≥куванн¤ у районн≥й та
обласн≥й л≥карн¤х. ≤ кожен мр≥Ї про те, щоб њх д≥т¤м та онукам не
довелос¤ стати св≥дками такого страшного атомного лиха. |