|
|
|
|
03.01.13 |
|
|
05.12.2011
План діяльності з підготовки
проектів регуляторних актів по
Сільській голова Пустогородської сільської ради В.О.Гніденко
09.12.2011 Згідно рішень сесій сільских та селищних рад району шостого скликання: від 08.12.2011 року Баницької, Бачівської, Березівської, Білокопитівської, В.-Слобідської, Горілівської, Дунаєцької, Землянківської, Іващенківської, Кучерівської, Обложківської, Полошківської, Первомайської, Перемозької, Привільської, Пустогородської, Сварківської, Семенівської, Слоутської, Сопицької, Соснівської, Студенокської, Стариківської, Суходільської, Уздицької, Уланівської, Фотовизької, Ходинської, Шевченківської, Чернєвської, Яструбщанської сільських рад, та Червоненської селищної ради; від 07.12.2010 Шалигинської селищної ради
Сільська (селищна) рада Глухівського району Сумської області СЕСІЯ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ Р І Ш Е Н Н Я Про
внесення змін до Плану діяльності У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», відповідно до статті 7 та 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та пункт 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільська рада ВИРІШИЛА:
Додаток 1
Зміни до Плану діяльності з
підготовки проектів регуляторних
Дані розпорядження оприлюднено на дошці оголошень відповідної сільської (селищної) ради.
План
відстеження регуляторних актів
12.12.2011 Проект рішення
Про
встановлення місцевих податків
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та пункту 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільська (селищна) рада ВИРІШИЛА:
1. Установити на території сільської (селищної) ради наступні місцеві податки та збори: 1.1. Єдиний податок. 1.2. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 1.3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. 1.4. Туристичний збір. 2. Затвердити Положення «Про порядок обчислення та сплати єдиного податку на території сільської (селищної) ради», (додаток 1). 3. Установити з 1 січня 2012 року ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, (додаток 2 та 3). 4. Затвердити Положення «Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території сільської (селищної) ради, (додаток 4). 5. Затвердити Положення «Про збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності на території сільської (селищної) ради», (додаток 5). 6. Затвердити Положення «Про про порядок обчислення та сплати туристичного збору на території сільської (селищної) ради, (додаток 6). 7. Установити, що це рішення офіційно оприлюднюється в районній громадсько-політичній газеті «Глухівщина» не пізніше як у десятиденний строк після його прийняття та підписання. 8. Рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 9. Визнати такими, що втратили чинність всі попередні рішення сільської (селищної) ради щодо справляння місцевих податків та зборів на території сільської (селищної) ради. 10. Контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.
Сільський (селищний) голова Додаток 1 До рішення ___ сесії сільської (селишної) ради шостого скликання
ПОЛОЖЕННЯ
1. Загальні положення 1.1. Єдиний податок справляється відповідно до Податкового Кодексу України 2. Спрощена система оподаткування. 2.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 1 статті 297 Податкового Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цим положеням, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. 2.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим положенням. 3 Групи платників єдиного податку 3.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень; 4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; - обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень. 3.2. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим Кодексом. 4. Не можуть бути платниками єдиного податку: 4.1. Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: 1) діяльність з організації, проведення азартних ігор; 2) обмін іноземної валюти; 3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів; 4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення; 5) видобуток, реалізацію корисних копалин; 6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового Кодексу; 7) діяльність з управління підприємствами; 8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку; 9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; 10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів; 4.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту; 4.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів; 4.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; 4.5. суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків; 4.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; 4.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти; 4.8. суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 5. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). 6. Для цілей цього положення під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг: 1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням; 2) послуги з ремонту взуття; 3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням; 4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням; 5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням; 6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням; 7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням; 8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням; 9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням; 10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів; 11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням; 12) послуги з ремонту трикотажних виробів; 13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням; 14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів; 15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням; 16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; 17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням; 18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів; 19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням; 20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням; 21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури; 22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; 23) послуги з ремонту годинників; 24) послуги з ремонту велосипедів; 25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів; 26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням; 27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; 28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; 29) послуги з ремонту ювелірних виробів; 30) прокат речей особистого користування та побутових товарів; 31) послуги з виконання фоторобіт; 32) послуги з оброблення плівок; 33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів; 34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів; 35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням; 36) послуги перукарень; 37) ритуальні послуги; 38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством; 39) послуги домашньої прислуги; 40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням. 7. Порядок визначення доходів та їх склад 7.1. Доходом платника єдиного податку є: 1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 3 статті 292 Податкового Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялтів, страхових виплат і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності; 2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 3 статті 292 Податкового Кодексу. 7.2. При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. 7.3. До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). 7.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). 7.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу. 7.6. Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг). 7.7. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки. 7.8. У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України. 7.9. Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цим положенням, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Податкового Кодексу. 7.10. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону. 7.11. До складу доходу, визначеного положенням, не включаються: 1) суми податку на додану вартість; 2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку; 3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; 4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм; 5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів; 6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця; 7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим положенням; 8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; 9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених положенням, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; 10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим Кодексом. 7.12. Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV Податкового Кодексу. 7.13. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Податкового Кодексу. 7.14. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування. 7.15. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди. 7.16. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу. 8. Ставки єдиного податку 8.1. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у положенні - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). 8.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. 8.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. 8.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. 8.5. Ставки єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 3 статті 293 : 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу; 2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. 8.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності. 8.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку. 8.8. Ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 статті Податкового Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: 1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу; 2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу; 3) платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (для платників третьої групи), а платники єдиного податку четвертої групи - у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 3 статті 293 Податкового Кодексу, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених положенням; 4) ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана: а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу; б) платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка; в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість; г) платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Податкового Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість; 5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. 9. Податковий (звітний) період 9.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. 9.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. 9.3. Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. 9.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або четвертої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація. 9.5. Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування. 9.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. 9.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси. 10. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку 10.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу. 10.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. 10.3. Платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. 10.4. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. 10.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 10.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 статті 295 Податкового Кодексу України, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим Кодексом. 10.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. 10.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. 11. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку 11.1. Платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 11.1.1-11.1.3 цього положення. 11.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються Міністерством фінансів України. 11.1.2. Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені Міністерством фінансів України. 11.1.3. Платники єдиного податку четвертої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового Кодексу. 11.2. Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи. 11.3. Платники єдиного податку другої - четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. 11.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси. 11.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 статті 296 Податкового Кодексу України. 11.5.1. Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи. При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої групи, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу. Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду. 11.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають: 1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового Кодексу; 2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку; 3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу). 11.5.3. Платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації окремо відображають: 1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку; 2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу). 11.5.4. Платники єдиного податку четвертої групи у податковій декларації окремо відображають: 1) обсяг доходу, оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою пунктом 293.3 статті 293 Податкового Кодексу; 2) обсяг доходу, оподаткований за подвійною ставкою, встановленою пунктом 293.3 статті 293 Податкового Кодексу (у разі перевищення обсягу доходу). 11.5.5. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій. 11.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення. При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку. 11.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Податкового Кодексу. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим Кодексом. 11.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду. Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 5 і 6 статті 296 та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання. 11.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 2 і 3 статті 296, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового Кодексу. 11.10. Платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій. 12. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку 12.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: 1) податку на прибуток підприємств; 2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою; 3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 3 статті 293 Податкового Кодексу; 4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності; 5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. 12.2. Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 1 статті 297, здійснюються платниками єдиного податку в порядку та розмірах, встановлених Податковим Кодексом. У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону. 12.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. 13. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування 13.1. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 13.1.1-13.1.4 цього положення. 13.1.1. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. 13.1.2. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. 13.1.3. Суб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу. 13.1.4. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 4 статті 291 Податкового Кодексу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою. При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняврішенняпроприпиненняфізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується Міністерством фінансів України. 13.2. Відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 13.2.1-13.2.3 цього положення. 13.2.1. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву. 13.2.2. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цієї глави), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів. 13.2.3. Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 4 статті 291, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої і четвертої груп - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 7 статті 291 Податкового Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг. 13.3. У заяві зазначаються такі обов'язкові відомості: 1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону; 3) податкову адресу суб'єкта господарювання; 4) місце провадження господарської діяльності; 5) обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються; 6) обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки; 7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; 8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. 13.3.1. До заяви включаються відомості (за наявності) про: 1) зміну найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по-батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) зміну податкової адреси суб'єкта господарювання; 3) зміну провадження господарської діяльності; 4) зміну видів господарської діяльності; 5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи; 6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом; 7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності. 13.3.2. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. 13.4. У разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін. 13.5. У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. 13.6. У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої і четвертої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. 13.7. Форма та порядок подання заяви встановлюються Міністерством фінансів України. 14. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку 14.1. Свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. 14.2. Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби. 14.3. Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам. 14.4. Платникам єдиного податку першої і другої груп, які провадять кілька видів господарської діяльності, на які встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво платника єдиного податку. 14.5. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви. 14.6. У випадках, передбачених пунктом 13.1.2 статті 13 даного Положення, свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування. 14.7. У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку. 14.8. У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку. 14.9. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 Податкового Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування. 14.10. Форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва встановлюються Міністерством фінансів України. Встановлена Міністерством фінансів України форма свідоцтва є обов'язковою до застосування на всій території України. 14.11. У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються такі відомості: 1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону; 3) податкова адреса суб'єкта господарювання; 4) місце провадження господарської діяльності; 5) обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) ставка єдиного податку (3 або 5 відсотків); 8) дата виписки свідоцтва. 14.12. До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо: 1) найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) податкової адреси суб'єкта господарювання; 3) провадження господарської діяльності; 4) видів господарської діяльності. 14.13. За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у пункті 14.12 цього Положення, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею. До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва. 14.14. Оригінал свідоцтва платника податку зберігається у платника податку та пред'являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва платника податку повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника. 14.15. Свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у випадках та у строки: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу; 4) здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 5) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення; 6) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення; 7) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 7 статті 291 Податкового Кодексу, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків. 14.15.1. Анульоване свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав, протягом 10 днів з дня анулювання. 14.16. У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки. 14.17. У разі якщо після анулювання свідоцтва платника єдиного податку не погашено податковий борг, який виник внаслідок обставин, зазначених у пункті 14.15 цього Положення, погашення такого податкового боргу здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового Кодексу. 15. Відповідальність платника єдиного податку 15.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Додаток 2
До рішення ___ сесії
Ставки єдиного податку для
фізичних осіб-підприємців,
Додаток 3
До рішення ___ сесії
Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування для другої групи платників єдиного податку
Додаток 4
До рішення ___ сесії
ПОЛОЖЕННЯ про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території сільської (селищної) ради
1 Загальні положення: 1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється згідно з Податковим кодексом України. 1.2. Наведені в цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків; є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку; 2. Платники податку 2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. 2.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. 3. Об'єкт оподаткування 3.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. 3.2. Не є об'єктом оподаткування: а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності); б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку; ґ) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю; д) гуртожитки. 4. База оподаткування 4.1. Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості 4.2. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. 4.3. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. 4.4. У разі наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів. 5. Пільги із сплати податку 5.1. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири - на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності. 6. Ставка податку 6.1. Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості: для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 7. Порядок обчислення суми податку 7.1. Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості. 7.2. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового Кодексу. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об'єкт. 7.3. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об'єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку. Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту. 7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності стаття 265 Податкового Кодексу, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби а місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт. 7.6. У разі набуття права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об'єкт. 8. Податковий період. 8.1.Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. 9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком 9.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. 9.2. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. 10. Порядок сплати податку 10.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. 11. Строки сплати податку 1.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. 12. Відповідальність за порушення податкового законодавства та контроль податкових органів. 12.1. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим Кодексом та іншими законами України. 12.2. За неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації платника податку та їх посадові особи несуть відповідальність відповідно до норм Податкового кодексу України. 12.3 Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства у частині справляння податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється Глухівською міжрайонною державною податковою інспекцією.
Додаток 5
До рішення
___ сесії
ПОЛОЖЕННЯ Про збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності на території сільської (селищної) ради
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності розроблено на підставі статті 267 Податкового Кодексу України 1. Платники збору 1.1. Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці ), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). 1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання : а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності; б) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності; в) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва; г) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці; е) суб’єкти господарювання, які провадять торгівельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню; є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту; ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки); з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах. Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри. 1.3. Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту. 1.3.1. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження) : а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів; б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців та території військових частин і військових навчальних закладів; в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, корових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі; г) сірників; д) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів. 1.3.2. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва : а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки. мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв’язку, і фурнітура до них; б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури; в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно – гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів; г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське; д) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф’яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/ або нежитлових приміщеннях; е) проїзні квитки; ж) зошити. 2. Ставка збору 2.1. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. 2.2. Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року. 2.3. Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. 2.4. Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати. 2.5. Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить: для використання грального автомата (грального автомата «кран-машина», грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор) – розмір мінімальної заробітної плати; для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку); для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда; для проведення інших оплатних розважальних ігор – розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце. 2.7. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно. 2.8. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати. 2.9. Ставки збору, визначені відповідно до цієї статті, округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні). 3. Порядок та строки сплати збору 3.1. Порядок сплати збору платниками збору, які : а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг; б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти; в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг; г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників; д) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності. 4. Строки сплати збору 4.1. Строки сплати збору: а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності; б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа , який передує звітному місяцю; в) за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу. 4.2. Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал) на суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії. 4.3. Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року. 4.4. Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Податкового Кодексу України. 5. Строк дії торгового патенту : 5.1. Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців. 5.2. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п’ятнадцяти календарних днів. 5.3. Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів. 5.4. У разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення. 5.5. Суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до Податкового Кодексу України підлягає патентуванню до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору. 6 Відповідальність 6.1. Платники торгового патенту, визначені в підпункті 1.1. цього Положення, за ненадання, повноту та своєчасність сплати торгового патенту до бюджету несуть відповідальність відповідно до Податкового Кодексу України. 6.2. Контроль за своєчасністю розрахунку збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, правильність його обчислення, повноту та своєчасністю сплати до бюджету здійснює Глухівська міжрайонна державна податкова інспекція.
Додаток 6 До рішення ___ сесії сільської (селишної) ради шостого скликання
ПОЛОЖЕННЯ
1. Загальні положення 1.1.. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. 2. Платники збору 2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. 2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) особи, які прибули у відрядження; в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров'я України; е) діти віком до 18 років; є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади. 3. Ставка збору 3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 4 цього Положення. 4. База справляння збору 4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 5.1 цього Положення, за вирахуванням податку на додану вартість. 4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду. 5. Податкові агенти 5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися: а) адміністраціями готелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. 6. Особливості справляння збору 6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. 7. Порядок сплати збору 7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. 7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу. 7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Аналіз регуляторного впливу Проекту рішення сільських (селищних) рад «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільських (селищних) рад» 1. Опис проблеми У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» виникла нобхідність перегляду діючих рішень сільських та селищних рад «Про встановлення місцевих податків та зборів». Згідно із статтею 10 та пунктом.3 статті 12 Податкового Кодексу (далі - Кодексу) законодавчо закріплено право органів місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки та збори в межах своїх повноважень. 2. Визначення цілей регулювання Ціллю прийняття проекту
рішення «Про місцеві податки та збори» є: 2. встановлення рівних
умов розвитку підприємництва на території Глухівського району на
конкурентних засадах відповідно до діючого законодавства; 5. збільшення надходжень по місцевим податкам і зборам в бюджет сільської (селищної) ради. 3. Альтернативи За умови не встановлення місцевих податків та зборів рішенням бюджет сільської (селищної) ради відповідно до пункту 3 статті 10 Кодексу, місцеві податки і збори на території міської ради стягуватимуться з платників у порядку, встановленому Кодексом за мінімальними ставками, що призведе до втрат надходжень до місцевого бюджету. Це суперечить пункту 5 розділу ХІХ Кодексу, регуляторним принципам, принципам конкуренції. Обраний спосіб досягнення встановлених цілей є найраціональнішим, оскільки відповідає пункту 3 статті 10 Кодексу, Закону України від 11.09.2003 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». 4. Механізм та заходи досягнення цілі 1.Приведення умов
оподаткування до діючого законодавства; 5. Визначення очікуваних результатів внаслідок прийняття регуляторного акту У разі запровадження
запропонованого проекту рішень сільських та селищних рад «Про місцеві
податки та збори» очікується наступний результат: 2. створення рівних умов для суб’єктів господарювання зі сплати місцевих податків та зборів; 3. надходження в бюджет сіл та селищ місцевих податків і зборів з метою їх подальшого спрямування на соціальні та культурні витрати громади, благоустрій Вигоди та втрати від регулювання, яке запроваджується:
6. Строк дії Строк дії не встановлюється, але може бути обмежений або закінчений внаслідок змін у нормативно-правових актах на державному рівні. 7. Показники результативності 1. Надходження до
бюджету сільських та селищних рад внаслідок прийняття запропонованого
проекту рішення сільських (селищних) рад. 3. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб з основними положеннями акта. 8. Відстеження результативності Відповідно до статті 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» терміни відстеження результативності дії запропонованого проекту рішення сільських та селищних рад встановлені: - базового – січень 2012 року; - повторного – через 2
роки з моменту набрання чинності регуляторного акту;
Голова сільської (селищної) ради
16.12.2011
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів
по
Сільській (селищний) голова
10.05.2012 Суходільська сільська рада Глухівського району Сумської області Двадцять четверта сесія Шостого скликання
РІШЕННЯ 03.05.2012 Суходіл
Про внесення змін до
плану регуляторних актів на 2012 рік У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до податкового Кодексу України, та деяких законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», відповідно до ст.7 та ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада ВИРІШИЛА: 1. Внести зміни до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2012 рік (додається). 2. Оприлюднити зміни до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2012 рік в порядку встановленому ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері
Додаток
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів
по
Сільській голова Ф.І.Дежурний
21.05.2012
П Р О Е К Т
СУХОДІЛЬСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ГЛУХІВСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ШОСТЕ СКЛИКАННЯ ДВАДЦЯТЬ П,ЯТА СЕСІЯ Р І Ш Е Н Н Я
Суходіл
Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради»
Розглянувши заяву підприємця Прохода Сергія Миколайовича, з метою недопущення втрат бюджету, керуючись пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи висновки постійної комісії з питань планування бюджету та соціально-економічного розвитку села, заслухавши виступи депутатів, сільська рада ВИРІШИЛА: 1. Унести доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради (додаток 1) 2. Опублікувати це рішення в районній газеті «Глухівщина» не пізніш як у десятиденний строк після його прийняття. Сільський голова Ф.І.Дежурний
Аналіз регуляторного впливудо проекту рішення Суходільської сільської ради“Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради» (далі - Аналіз), розроблений на виконання вимог статті 8 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308.Назва регуляторного акта: проект рішення Суходільської сільської ради “Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради» Регуляторний орган: Суходільська сільська рада Розробник документа: Суходільська сільська рада Відповідальні особи: Гончарова В.Є. Контактні телефони: (05444) 67-2-10
1. Визначення проблеми Рішенням Суходільської сільської ради від 29.12.2011 р “Про встановлення місцевих податків і зборів ” затверджено Перелік місцевих податків та зборів. До сільської ради звернувся приватний підприємець Прохода Сергій Миколайович щодо внесення КВЕД 2010-7911 (Діяльність туристичних агентств) , які необхідно включити до Переліку місцевих податків та зборів (додаток 1). 2. Цілі регулювання Метою прийняття Суходільської сільською радою даного рішення є: 1) забезпечення дотримання вимог діючого законодавства щодо місцевих податків і зборів; 2) відкритість процедури, прозорість дій органу місцевого самоврядування при вирішенні питань, пов’язаних зі справлянням місцевих податків і зборів; 3) сприяння ефективній роботі суб’єктів господарювання; 4) підвищення наповнюваності міського бюджету. 3. Альтернативні способи досягнення цілей Перша альтернатива - розглянемо так званий “статус-кво”, тобто залишення існуючої на даний момент ситуації без змін. Неприйняття Суходільською сільською радою рішення «Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради »
Друга альтернатива - відмовитись від регулювання. Дана альтернатива є неприйнятною, оскільки суперечить діючому законодавству. Вирішення проблеми, зазначеної у пункті 1 цього Аналізу, можливе лише шляхом прийняття рішення Суходільської сільської ради «Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради»
Перевага обраного виду правового регулювання ґрунтується на загальнообов’язковості рішень сільської ради для виконання на території села Суходіл, що передбачено статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Цей регуляторний акт відповідає потребам у розв’язанні визначеної проблеми.
4. Механізми розв’язання проблеми Згідно зі статтею 12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів на певній території, в межах визначених повноважень, приймають сільські, селищні, міські ради. Вирішення проблеми, зазначеної у пункті 1 цього Аналізу, повинно здійснюватися шляхом прийняття рішення Суходільської сільської ради “Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради « з дотриманням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Перевага обраного виду правового регулювання ґрунтується на загальнообов’язковості рішень сільської ради для виконання на території села Суходіл, що передбачено статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Розробка проекту рішення Суходільської сільської ради «Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради» здійснювалась за принципами: - доцільності; - адекватності; - прозорості; - ефективності; - передбачуваності; - збалансованості. Регуляторним актом пропонується внести зміни у рішення 19 сесії Суходільської сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради» а саме: викласти Перелік підприємницької діяльності, включивши до його складу за зверненням приватного підприємця Прохода Сергія Миколайовича 5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта Прийняття цього регуляторного акта забезпечить належне справляння податку за туристичну діяльність у селі Суходіл та збільшить надходження зазначеного платежу до бюджету села. Прийняття зазначеного регуляторного акта повністю забезпечує досягнення цілей, передбачених пунктом 2 цього Аналізу. Впровадження рішення Суходільської сільської ради від 14.05.2012 «Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради » після його прийняття має здійснюватися: 1) сільською радою – у частині оприлюднення рішення; 2) Глухівською Об’єднаною державною податковою інспекцією, на яку нормами Податкового кодексу України покладено контроль за справлянням місцевих податків і зборів до сільського бюджету. На досягнення цілей у разі прийняття цього рішення можуть вплинути такі негативні зовнішні фактори, як: - неналежне справляння та сплата податку …; - зміна діючого законодавства. Позитивним фактором є упорядкування механізму сплати податку за туристичну діяльність на території села Суходіл відповідно до норм чинного законодавства.
6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат Дія зазначеного регуляторного акта поширюється на суб’єктів господарювання, фізичних осіб та органи місцевого самоврядування. Для визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, які виникають у різних груп суб’єктів, на яких поширюється дія цього акта, наведена таблиця аналізу вигод та витрат:
7. Строк дії регуляторного акта Рішення Суходільської сільської ради від 14.05.2012 р “ Про внесення доповнення до рішення сільської ради від 29.12.2011 р «Про встановлення місцевих податків і зборів на території сільської ради » є регуляторним нормативно-правовим актом, який діє на широке коло осіб – суб’єктів господарювання та фізичних осіб – платників місцевих податків і зборів, є загальнообов’язковим до застосування на території села Суходіл, та строк дії якого не обмежено конкретним періодом. У разі внесення змін до Податкового кодексу України в частині справляння місцевих податків і зборів відповідні зміни будуть внесені до цього регуляторного акта. 8. Показники результативності регуляторного акта Для визначення результативності цього регуляторного акта пропонується встановити такі загальні показники: - динаміка кількості платників податку …; - обсяги надходжень від податку _на туристичну діяльність до бюджету сільської ради Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України від 11.09.2003 за №1160-ІV “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” рівень проінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб – платників місцевих податків і зборів, з основних положень рішення визначається кількістю осіб, що прочитають зазначене рішення на сторінках районної газети «Глухівщина» Час, що витрачатимуть особи на виконання вимог цього акта, залишається незмінним.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта Базове відстеження результативності дії регуляторного акта здійснюється після набрання чинності основних положень рішення. Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності. Періодичні відстеження результативності будуть здійснюватися раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта, за умови його чинності. Відстеження результативності здійснюватиметься на основі офіційних даних Глухівською Обєднаною державною податковою інспекцією, тощо.
Сільський голова Ф.І.Дежурний
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дата последнего изменения этого узла 22.06.2012
