03.01.13

 √Ћ”’≤¬—№ ј –ј…ќЌЌј –јƒј —”ћ—№ ќѓ ќЅЋј—“≤

Ўќ—“≈ — Ћ» јЌЌя

ƒ≈—я“ј —≈—≤я 

– ≤ Ў ≈ Ќ Ќ я 

 26.08.2011                                                    √лух≥в  

ѕро програму розвитку агропромислового комплексу √лух≥вського району на пер≥од до 2015 року

–озгл¤нувши внесений головою √лух≥вськоњ районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ проект ѕрограми розвитку агропромислового комплексу √лух≥вського району на пер≥од  до 2015  року, керуючись пунктом 16 частини 1 статт≥ 43 «акону ”крањни Ђѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ї,  районна рада ¬»–≤Ў»Ћј: 

1. «атвердити ѕрограму розвитку агропромислового комплексу √лух≥вського району на пер≥од до 2015 року (додаЇтьс¤). 

2. –екомендувати управл≥нню агропромислового розвитку √лух≥вськоњ районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ зв≥тувати щоп≥вроку перед пост≥йною ком≥с≥Їю районноњ ради з питань агропромислового комплексу, соц≥ального розвитку села ≥ охорони навколишнього природного середовища, щор≥чно Ц перед √лух≥вською районною радою про стан виконанн¤ ѕрограми. 

3.  онтроль за виконанн¤м цього р≥шенн¤ покласти на ком≥с≥ю районноњ ради з питань агропромислового комплексу, соц≥ального розвитку села ≥ охорони навколишнього природного середовища. 

                                                   ƒодаток

до р≥шенн¤ районноњ ради

шостого скликанн¤

в≥д 26.08.2011 року

ѕрограма  

розвитку агропромислового комплексу  √лух≥вського району

на пер≥од до 2015 року

«ћ≤—“

 ѕаспорт

ѕрограми розвитку агропромислового комплексу

 √лух≥вського району на пер≥од до 2015 року

2. ќбірунтуванн¤ необх≥дност≥  розробки ѕрограми 

2.1. јнал≥з стану розвитку агропромислового комплексу у  √лух≥вському район≥ 

  јгропромисловий сектор Ї основним народногосподарським комплексом та в≥д≥граЇ важливу роль в економ≥ц≥ району. …ого значенн¤ пол¤гаЇ не лише в  забезпеченн≥ населенн¤ харчовими продуктами, але ≥ в тому, що в≥н впливаЇ на  зайн¤т≥сть населенн¤ та ефективний розвиток району.

јгропромисловий комплекс рег≥ону формують:

субТЇкти с≥льського господарства, зокрема 21 с≥льськогосподарське п≥дприЇмство р≥зних форм власност≥ та господарюванн¤, 19 фермерських господарств та 8,7 тис. особистих сел¤нських господарств. ” галуз≥ працюЇ майже  9,5 тис. чолов≥к, що складаЇ 36,8 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ району.

” 2010 роц≥ обс¤г виробництва продукц≥њ с≥льського господарства
в ус≥х категор≥¤х господарств (у пор≥вн¤нних ц≥нах 2005 року) становив 176 млн. грн., що менше на 8,7% у пор≥вн¤нн≥ з 2009 роком.  

ќбс¤г виробництва продукц≥њ рослинництва був меншим пор≥вн¤но з 2009 роком на 11,4%, у т.ч. у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах ус≥х форм власност≥ Ц на 11,6%, у господарствах населенн¤ Ц на 4,7%.

ќбс¤г виробництва продукц≥њ тваринництва пор≥вн¤но з 2009 роком зб≥льшивс¤ на 1,0%, у т.ч. у господарствах населенн¤ Ц на 0,3%, у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах ус≥х форм власност≥ зменшивс¤ на 3,3%.

2.2. ќсновн≥ причини виникненн¤ проблем в агропромисловому комплекс≥ √лух≥вського району  

ќсновними причинами, що призвели до нин≥шнього стану в агропромисловому комплекс≥ √лух≥вського району Ї:

недостатн≥й р≥вень технолог≥чного ≥ техн≥чного забезпеченн¤ с≥льськогосподарських та переробних п≥дприЇмств;

зростанн¤  витрат та зменшенн¤ р≥вн¤ рентабельност≥ виробництва продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва;

неврегульован≥сть в≥дносин м≥ж с≥льськогосподарськими виробниками та переробними п≥дприЇмствами, ≥ншими субТЇктами ≥ндустр≥ального аграрного ринку;

недосконала система ц≥ноутворенн¤ на с≥льськогосподарську продукц≥ю;

недостатн≥й р≥вень селекц≥йно-плем≥нноњ та селекц≥йно-нас≥нницькоњ роботи в аграрн≥й сфер≥;

нерац≥ональне використанн¤ земель с≥льськогосподарського призначенн¤;

недостатн≥й р≥вень державноњ п≥дтримки в≥тчизн¤ного с≥льськогосподарського виробника;

нев≥дпов≥дн≥сть с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ м≥жнародним стандартам ¤кост≥ та безпеки;

неврегульован≥сть зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин щодо насиченн¤ внутр≥шнього ринку ≥мпортною продукц≥Їю за демп≥нговими ц≥нами;

пад≥нн¤ попиту на с≥льськогосподарську продукц≥ю на внутр≥шньому ринку, що повТ¤зано з≥ зменшенн¤м платоспроможност≥ населенн¤;

недостатнЇ ф≥нансове забезпеченн¤ с≥льськогосподарських виробник≥в;

низький р≥вень зароб≥тноњ плати у с≥льському господарств≥;

нев≥дпов≥дн≥сть кадрового забезпеченн¤ вимогам аграрного ринку;

неефективна система банк≥вського кредитуванн¤ с≥льськогосподарських виробник≥в.

Ќеобх≥дно також в≥дм≥тити ≥ стримуюч≥ фактори розвитку агропромислового комплексу, серед ¤ких:

обмеженн¤ обс¤г≥в виробництва та ц≥новоњ ситуац≥њ органами державноњ влади;

висока конкуренц≥¤ на св≥товому ринку;

великий пер≥од окупност≥ кап≥таловкладень;

недостатн¤ забезпечен≥сть висококвал≥ф≥кованими кадрами;

недостатн≥й р≥вень ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥;

велик≥ в≥дсотки за користуванн¤ банк≥вськими кредитами;

нестаб≥льна податкова пол≥тика;

недосконал≥ земельн≥ в≥дносини;

в≥дсутн≥й оптовий ринок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ;

в≥дсутн≥й ч≥ткий та прогнозований механ≥зм наданн¤ дотац≥й с≥льськогосподарським товаровиробникам;

неузгоджен≥ д≥њ невеликих с≥льськогосподарських товаровиробник≥в —умськоњ област≥;

недостатн≥й розвиток лог≥стичноњ ≥нфраструктури;

в≥дсутн≥й Їдиний с≥льськогосподарський бренд;

недостатн≥й р≥вень соц≥ального розвитку в с≥льських м≥сцевост¤х.

ѕодоланн¤ цих обмежень можливо за рахунок таких чинник≥в:

п≥дтримка м≥сцевих орган≥в державноњ влади;

можлив≥сть залученн¤ значних обс¤г≥в дешевих ≥нвестиц≥йних ресурс≥в;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ доход≥в учасник≥в кластеру та оптим≥зац≥¤ витрат;

створенн¤ спри¤тливого м≥крокл≥мату в перспектив≥;

спри¤нн¤ розвитку сум≥жних галузей.

«а таких умов виникаЇ нагальна потреба розвТ¤занн¤ проблем шл¤хом розробки та впровадженн¤ ѕрограми розвитку агропромислового комплексу в √лух≥вському район≥ на найближч≥ 5 рок≥в.

2.3. ѕотенц≥ал та основн≥ передумови розвитку агропромислового комплексу у √лух≥вському район≥ 

јграрний сектор област≥ маЇ значний потенц≥ал дл¤ розвитку, обумовлений на¤вн≥стю достатн≥х земельних, трудових ресурс≥в, спри¤тливих природно-кл≥матичних умов. –азом з тим ≥снуЇ незабезпечен≥сть потреб внутр≥шнього ринку та стр≥мко зростаючий попит на продовольство у св≥т≥.

‘актичне забезпеченн¤ продуктами харчуванн¤ не в≥дпов≥дало встановленим рац≥ональним нормам, зокрема  мТ¤са та мТ¤сопродукт≥в Ц 56,5%, молока та молочних продукт≥в Ц 58%, хл≥ба ≥ хл≥бопродукт≥в Ц 142,9%, ¤Їць Ц 94%, риби та рибопродукт≥в Ц 52%, картопл≥ Ц 187,5 %, овоч≥ та баштанн≥ продовольч≥ культури Ц 90,9%, плоди, ¤годи та виноград Ц 36,2%, цукру Ц 95,3%, ол≥њ Ц 92,9%. “аким чином, фактичне споживанн¤ б≥льшост≥ вид≥в продовольства знаходитьс¤ на р≥вн≥ нижчому в≥д рац≥ональних норм. Ћише споживанн¤ хл≥ба ≥ хл≥бопродукт≥в та картопл≥ перевищуЇ рац≥ональн≥ норми, що св≥дчить про компенсац≥ю недостатност≥ у рац≥он≥ мТ¤са, молока, риби, ¤Їць тощо, та по¤снюЇтьс¤ неспроможн≥стю значноњ частини населенн¤ придбати повноц≥нний наб≥р продукт≥в харчуванн¤.

”  √лух≥вському район≥ переважають с≥р≥ л≥сов≥ та дерново-п≥дзолист≥ ірунти.

«агальна площа с≥льськогосподарських уг≥дь  √лух≥вського району складаЇ 166,05 тис. га, з ¤коњ 87,8 тис. га Ц р≥лл¤. ѕос≥вна площа с≥льськогосподарських культур у 2010 роц≥ по вс≥х категор≥¤х господарств склала 67,1тис. га.

«агальна чисельн≥сть с≥льського населенн¤ району становить
25,3 тис. ос≥б, з ¤ких понад 13,0 тис. ос≥б працездатного в≥ку. ” той же час лише 50% працездатного с≥льського населенн¤ зайн¤те у сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥.

¬ажливими конкурентними перевагами району Ї на¤вн≥сть природних ресурс≥в дл¤ розвитку ус≥х категор≥й господарств, а також переробних  п≥дприЇмств в агропромисловому комплекс≥, на¤вн≥сть передумов дл¤ створенн¤ та подальшого розвитку економ≥чних кластер≥в.  ¬икористанн¤ цих руш≥йних фактор≥в розвитку базуЇтьс¤ на виг≥дному географ≥чному розташуванн≥ району (повТ¤заним з на¤вн≥стю кордон≥в з –ос≥Їю), спри¤тливих кл≥матичних умовах, достатньому природно-ресурсному потенц≥ал≥, накопиченому досв≥ду ≥нновац≥йного розвитку, високому р≥вн≥ осв≥ти

ƒо серйозних обмежень на шл¤ху реал≥зац≥њ ѕрограми Ї застар≥л≥сть технолог≥й у б≥льшост≥ с≥льськогосподарських та переробних п≥дприЇмствах, значний р≥вень зношеност≥ основних фонд≥в, ¤к насл≥док цього Ц недостатн≥й р≥вень конкурентоспроможност≥ продукц≥њ м≥сцевих п≥дприЇмств на зовн≥шн≥х ринках, незадов≥льний стан транспортноњ ≥нфраструктури, в≥дсутн≥сть п≥дготовлених до впровадженн¤ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йних р≥шень.

“аким чином, √лух≥вський район маЇ значний ресурсний та трудовий потенц≥ал дл¤ подальшого розвитку агропромислового комплексу. «наченн¤  агропромислового комплексу пол¤гаЇ не т≥льки в забезпеченн≥ потреб людей у продуктах харчуванн¤, але ≥ в ≥стотному впливу на зайн¤т≥сть населенн¤ та формуванн≥ експортного потенц≥алу.

 3. ћета ѕрограми 

–озробка завдань та шл¤х≥в розвитку аграрного сектору району, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ функц≥онуванн¤ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥ ≥ господарюванн¤, переробних п≥дприЇмств з метою повноц≥нного забезпеченн¤ населенн¤ продовольством, а промисловост≥ Ц  сировиною шл¤хом запровадженн¤ нових п≥дход≥в в ≥нновац≥йному, ≥нвестиц≥йному, орган≥зац≥йному, кадровому забезпеченн≥ галузей агропромислового комплексу та формуванн≥ експортного потенц≥алу.

4. ќбірунтуванн¤ шл¤х≥в ≥ засоб≥в розвТ¤занн¤ проблеми (за напр¤мами) 

Ѕазуючись на на¤вност≥ спри¤тливих природно-кл≥матичних умов, достатнього природно-ресурсного потенц≥алу, накопиченого досв≥ду ≥нновац≥йного розвитку, а також необх≥дност≥ задоволенн¤ потреб населенн¤ в еколог≥чно безпечних та ¤к≥сних продуктах харчуванн¤,  у програм≥ розвитку району визначено чотири пр≥оритетн≥ галуз≥ агропромислового комплексу, ¤к≥ мають можлив≥сть швидкого ≥ ¤к≥сного розвитку та значний ≥нвестиц≥йний потенц≥ал, зокрема:

 зернове господарство;

 молочне скотарство;

 свинарство.

–озвиток рослинництва зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом удосконаленн¤ земельних в≥дносин ≥ запровадженн¤ сучасних технолог≥й, що спри¤тиме забезпеченню стаб≥льност≥ та ефективност≥ використанн¤ земель с≥льськогосподарського призначенн¤.

–озвиток рослинництва зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою формуванн¤ господарських взаЇмов≥дносин з урахуванн¤м кластерного п≥дходу шл¤хом:

адаптац≥њ ринкових метод≥в регулюванн¤ виробництва продукц≥њ рослинництва з урахуванн¤м балансу попиту ≥ пропозиц≥њ;

рац≥онального розм≥щенн¤ та поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ виробництва продукц≥њ рослинництва у природно-економ≥чних зонах з урахуванн¤м ≥снуючоњ державноњ п≥дтримки;

забезпеченн¤ проведенн¤ пос≥в≥в с≥льськогосподарських культур нас≥нн¤м сорт≥в ≥ г≥брид≥в високих репродукц≥й, дотриманн¤ вимог сучасних технолог≥й;

п≥дтримки великотоварного виробництва рослинницькоњ продукц≥њ через стимулюванн¤ створенн¤ партнерських обТЇднань власник≥в земельних часток (пањв);

стимулюванн¤ веденн¤ орган≥чного с≥льського господарства;

ƒл¤ розвТ¤занн¤ завдань з розвитку тваринництва необх≥дно зд≥йснити так≥ заходи:

стаб≥л≥зувати погол≥вТ¤ великоњ рогатоњ худоби шл¤хом виконанн¤ державних програм та запровадженн¤ рег≥ональноњ п≥дтримки галуз≥;

забезпечити поступове зб≥льшенн¤ чисельност≥ високопродуктивних молочних кор≥в у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах ≥ фермерських господарствах шл¤хом  власного в≥дтворенн¤ ≥ орган≥зац≥њ закуп≥вл≥ ремонтних телиць в населенн¤;

забезпечити прир≥ст обс¤г≥в виробництва мТ¤са шл¤хом розвитку мТ¤сного скотарства, птах≥вництва ≥ свинарства в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах ≥ великих фермерських господарствах;

стимулювати розвиток мТ¤сного скотарства в спри¤тливих дл¤ його веденн¤ районах;

спри¤ти розвитку конкурентоспроможного виробництва шл¤хом п≥дтримки формуванн¤ механ≥зованих тваринницьких ферм ≥ комплекс≥в, укомплектованих високопродуктивним погол≥вТ¤м та забезпечених належною кормовою базою;

створити сучасну рег≥ональну систему селекц≥њ у тваринництв≥ ≥ птах≥вництв≥;

створити умови дл¤ кращого забезпеченн¤ с≥льськогосподарських виробник≥в плем≥нним молодн¤ком;

спри¤ти концентрац≥њ виробництва продукц≥њ тваринництва в особистих сел¤нських господарствах шл¤хом формуванн¤ кооперативних обТЇднань з метою одержанн¤ високо¤к≥сноњ сировини та безпечноњ дл¤ здоровТ¤ людини тваринницькоњ продукц≥њ, розширенн¤ загот≥вельноњ ≥нфраструктури, п≥двищенн¤ товарност≥ продукц≥њ тваринництва;

спри¤ти розвитку комб≥кормовоњ промисловост≥ на кооперативних засадах та створенню культурних пасовищ;

розширити мережу п≥дготовки оператор≥в тваринництва р≥зного проф≥лю, п≥двищити квал≥ф≥кац≥ю та удосконалити механ≥зм атестац≥њ спец≥ал≥ст≥в ≥ прац≥вник≥в галуз≥.

« метою розвитку ≥нфраструктури аграрного ринку передбачаЇтьс¤:

спри¤ти формуванню кооперативних канал≥в збуту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, передус≥м дл¤ др≥бних с≥льськогосподарських товаровиробник≥в;

забезпечити пол≥пшенн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази обслуговуючих кооператив≥в;

створити умови дл¤ формуванн¤ прозорих канал≥в просуванн¤ продукц≥њ в≥д виробника до споживача;

ознайомити с≥льськогосподарських товаровиробник≥в з перевагами кооперативних та ≥нших вид≥в реал≥зац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, продукт≥в њњ переробки.

5. ¬икористанн¤ та охорона земель 

—умська область займаЇ 4% територ≥њ ”крањни (2383,2 тис. га) √лух≥вський рай займаЇ 6,8 % територ≥њ —умськоњ област≥. ѕо функц≥ональному використанню земельний фонд району под≥л¤Їтьс¤ на:

територ≥¤, усього -  116,05 тис. га

с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ Ц 115,5 тис. га;

≥з них р≥лл¤ - 87,8 тис. га;

л≥сов≥ та л≥совкрит≥ площ≥ Ц36,1 тис. га;

забудован≥ земл≥ Ц 4,6 тис. га;

п≥д водою Ц 1,7 тис. га;

≥нш≥ земл≥ Ц 8,25 тис. га.

„астка розпайованоњ земл≥ - 83,7 тис. га.

–озоран≥сть територ≥њ  району становить 69,5%, а с≥льськогосподарських уг≥дь - 76,0%,  л≥сист≥сть Ц 21,7%. ¬ район≥  збер≥гаЇтьс¤ стала тенденц≥¤ щодо зб≥льшенн¤ орних земель в оброб≥тку. “ак  у 2005 роц≥ площа р≥лл≥, використовувалас¤ на 48,5% у 2010 роц≥ 76,4%, або на 27,9 % зб≥льшено.

ќхорона ≥ п≥двищенн¤ родючост≥ ірунт≥в 

” кл≥матичному в≥дношенн≥ зона характеризуЇтьс¤ пом≥рно-континентальним кл≥матом.  л≥мат суворий та контрастний. —ередньор≥чна температура пов≥тр¤ + 6-7˚ — (найнижча в ”крањн≥). јбсолютний м≥н≥мум становить Ц40˚ —; абсолютний максимум +40˚ —.  ≥льк≥сть опад≥в за р≥к - в середньому складаЇ 585-640 мм.

“еритор≥¤ √лух≥вського району представлена дерново-п≥дзолистими ірунтами легкого механ≥чного складу з вм≥стом гумусу 1-2%, поширен≥ с≥р≥ л≥сов≥ ірунти, чорноземи-оп≥дзолен≥, легкосуглинков≥ з вм≥стом гумусу в≥дпов≥дно 1,5-2,5% ≥ 2,5-3%.

«а вм≥стом гумусу р≥вень родючост≥ ірунт≥в характеризуЇтьс¤ такими показниками:

-          до 2,5 % - 23 776 га (41,6% обстеженоњ р≥лл≥);

-          до 3,0 % - 22 545 га (39,5%);

-          до 4,0 % -   1 752 га (3,0%).

ѕор≥вн¤но з початком 90-х рок≥в минулого стол≥тт¤ внесенн¤ м≥неральних добрив зменшилось з≥ 161 кг.д.р. до 17,5 кг.д.р., тобто в 9,2 рази, орган≥чних добрив з 9 до 0,5 тонн, або в 18 раз≥в. ¬апнуванн¤ кислих ірунт≥в практично припинилось.

ѕрот¤гом 1980-1990 р.р. в район≥ був дос¤гнутий такий р≥вень застосуванн¤ добрив, ¤кий майже повн≥стю компенсував винос поживних речовин з урожаЇм. Ѕаланс гумусу був майже бездеф≥цитним.

” звТ¤зку з кризою в народному господарств≥, ¤ка спричинила р≥зке скороченн¤ застосуванн¤ м≥неральних та орган≥чних добрив у землеробств≥ району склавс¤ негативний баланс поживних речовин: њх винос з урожаЇм перевищуЇ надходженн¤ на 120-140 кг / га NPK. ћаЇ м≥сце р≥зка розбалансован≥сть поживних елемент≥в, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж азотом, фосфором ≥ кал≥Їм, ¤к≥ внос¤тьс¤ в ірунт складаЇ 2,6 : 0,2 : 0,15.

«а таких умов тривале одноб≥чне внесенн¤ азотних добрив супроводжуЇтьс¤ втратою родючост≥ ірунт≥в внасл≥док п≥двищенн¤ кислотност≥, перш за все, малобуферних ірунт≥в.

ѕосилилась дегум≥ф≥кац≥¤ розораних ірунт≥в: середн≥ втрати гумусу дос¤гають до 0,5% середньозважених запас≥в.

—короченн¤ обс¤г≥в застосуванн¤ орган≥чних добрив, припиненн¤ вапнуванн¤ кислих ірунт≥в, значне п≥двищенн¤ доз азотних добрив, ¤к джерела п≥дкисленн¤ ірунт≥в при незбалансованому њх застосуванн≥ з фосфорно-кал≥йними добривами вже зараз призвод¤ть до зб≥льшенн¤ площ середньо- ≥ сильнокислих ірунт≥в. ¬раз≥ чого ефективна родюч≥сть ірунту буде обмежуватись кислою реакц≥Їю ірунтового розчину.

ѕо кислотност≥ ірунти розпод≥лен≥ наступним чином:

-          сильнокисл≥ (–Ќ менше 4,5) Ц 0,4 тис. га;

-          середньокисл≥ (–Ќ 4,6-5,0) Ц 15,9 тис. га;

-          слабокисл≥ (–Ќ 5,1-5,5) Ц 49,1 тис. га.

—ередньорайонний агроном≥чний бал ірунту становить 42. –есурс родючост≥ з 1 га в перерахунку на зернов≥ культури Ц 17,2 ц.

Ќайважлив≥шим заходом кор≥нного покращенн¤ ірунтових умов вирощуванн¤ с≥льськогосподарських культур ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ добрив Ї х≥м≥чна мел≥орац≥¤, ¤ка весь час проводилась за рахунок кошт≥в державного бюджету.

ƒл¤ виконанн¤ цих роб≥т в район≥ Ї сировинн≥ ресурси вапн¤кових матер≥ал≥в.

ўороку необх≥дно проводити вапнуванн¤ на площ≥ 3 050 га. ѕотреба вапна складаЇ 15 250 тонн. —ередн¤ варт≥сть доставки та його внесенн¤ в розрахунку на 1 га р≥лл≥ становить 492 грн. –≥чн≥ витрати на вапнуванн¤ Ц 1 500,6 тис. грн.

«начним резервом п≥двищенн¤ родючост≥ ірунт≥в ≥ збалансованого живленн¤ рослин Ї торф. Ќа територ≥њ району поклади торфТ¤ник≥в оц≥нюютьс¤ в межах 8 млн. м³. —концентрован≥ вони на земл¤х —емен≥вськоњ с≥льськоњ та Ўалигинськоњ селищноњ ради. «ал¤гають торфТ¤ники на поверхн≥ ірунту завтовшки 1,5-2 м.

ѕо ¤к≥сному складу (у в≥дсотковому перерахунку на суху речовину) на¤вн≥сть наступна:

N Ц 2,3 - 3,3;

P Ц 0,12 - 0,5;

K Ц до 0,15;

 ислотн≥сть Ц в≥д 4,7 до 5,5.

–ис. ƒинам≥ка внесенн¤ м≥неральних добрив п≥д основн≥ с≥льськогосподарськ≥ культури (д≥ючих речовин)

« метою п≥двищенн¤ окупност≥ м≥неральних добрив потр≥бно зд≥йснити заходи по оптим≥зац≥њ строк≥в та способ≥в њх внесенн¤.

¬несенн¤ м≥неральних добрив в повн≥й м≥р≥ не може компенсувати втрати орган≥чноњ речовини в ірунт≥ при вирощуванн≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ўор≥чн≥ втрати гумусу ірунтами област≥ становл¤ть 0,6 т/га. « урахуванн¤м стану, що склавс¤, дл¤ в≥дтворенн¤ родючост≥ ірунт≥в област≥ необх≥дно вносити орган≥чноњ речовини в перерахунку на орган≥чн≥ добрива п≥д основн≥ культури:

озима пшениц¤ Ц 10,4 т/га;

кукурудза на зерно Ц 12,8 т/га;

цукровий бур¤к - 18,5 т/га;

сон¤шник Ц 20,7 т/га;

кукурудза ћ¬— Ц 11,9 т/га.

¬ ц≥лому по област≥ потреба в орган≥чних добривах складаЇ 11,2 млн. тонн.

«б≥льшенн¤ виробництва орган≥чних добрив в першу чергу плануЇтьс¤ за рахунок ѕрограми в≥дтворенн¤ тваринництва.

¬иробництво орган≥чних добрив у 2010 роц≥ склало 1,4 млн. тонн, прогноз до 2015 р≥к Ц 1,7 млн. тонн, до 2020 року Ц 1,8 млн. тонн.

–ис. ƒинам≥ка виробництва орган≥чних добрив, млн. тонн

–ис. «ниженн¤ деф≥циту в орган≥чних добривах в јѕ  —умськоњ област≥, млн. тонн

–ис.  ћожлив≥сть утворенн¤ гумусу, тис. тонн

ѕерспективним заходом дл¤ забезпеченн¤ орган≥чною речовиною ірунту Ї загортанн¤ пожнивних решток.

¬икористанн¤ пожнивних решток дл¤ компенсац≥њ орган≥чноњ речовини в ірунт≥ у 2010 роц≥ склала 0,51 млн. тонн, до 2015 року Ц 1,0 млн. тонн, до 2020 року Ц 1,5 млн. тонн.

–ис.  ¬икористанн¤ поживних решток дл¤ компенсац≥њ орган≥чноњ речовини в ірунт≥, млн. тонн

« метою стаб≥л≥зац≥њ кислотност≥ ірунту та недопущенн¤ п≥дкисленн¤ ірунт≥в област≥ в рамках ѕрограми буде зд≥йснюватись вапнуванн¤ кислих ірунт≥в. ” 2010 роц≥ обс¤ги вапнуванн¤ кислих ірунт≥в в област≥ склали 3,2 тис. га, до 2015 року плануЇтьс¤ провести вапнуванн¤ на площ≥ 12,0 тис. га, до 2020 року Ц 20,0 тис. га.

–ис.  ќбс¤ги вапнуванн¤ кислих ірунт≥в у област≥, тис. га

¬апнуванн¤ кислих ірунт≥в в област≥ необх≥дно зд≥йснювати за рахунок традиц≥йноњ мел≥орац≥њ, а слабо кислих Ц за рахунок локального внесенн¤ мел≥оранту в ірунт.

–ис.  ¬арт≥сть м≥неральних добрив дл¤ јѕ  —умськоњ област≥, млн. грн.

≤з зб≥льшенн¤м площ пос≥ву цукрових бур¤к≥в та њх переробкою необх≥дно максимально використовувати в≥дходи цукрового виробництва Ц дефекат.

” боротьб≥ з водною та в≥тровою ероз≥Їю ірунту обмеженн¤м втрат з промивними водами азоту суттЇвим фактором Ї використанн¤ сидерат≥в. —идерати в рамках ѕрограми необх≥дно розгл¤дати ¤к пров≥дний зах≥д в систем≥ б≥олог≥зац≥њ землеробства област≥.

ƒл¤ подальшоњ оптим≥зац≥њ землеволод≥нь ≥ землекористувань, п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ земельних ресурс≥в  передбачаЇтьс¤:

запровадженн¤ системного п≥дходу до веденн¤ мон≥торингу земель та комплексний мон≥торинг ¤кост≥ ірунт≥в;

зд≥йсненн¤ поступових оновлень грунтово-картограф≥чних матер≥ал≥в;

запровадженн¤ обовТ¤зкового грунтово-агрох≥м≥чного обстеженн¤ у випадках укладенн¤ договор≥в оренди земл≥ та  обовТ¤зкового включенн¤ до договор≥в оренди ≥нформац≥њ про ¤к≥сн≥ характеристики земель;

встановленн¤ контролю зм≥н стану земель ≥ на його баз≥ формуванн¤ в≥дпов≥дних програм з призупиненн¤ деградац≥њ ≥ в≥дтворенн¤  родючост≥ ірунт≥в;

проведенн¤ повторного ірунтового обстеженн¤ схилових земель у звТ¤зку з зниженн¤м родючост≥ ірунт≥в;

припиненн¤ негативних процес≥в деградац≥њ ірунт≥в;

додаткове ≥нформуванн¤ потенц≥йних ≥нвестор≥в щодо можливих ризик≥в веденн¤ с≥льськогосподарського виробництва на територ≥њ област≥.

–еал≥зац≥¤ заход≥в ѕрограми забезпечить збереженн¤ та в≥дтворенн¤ родючост≥ ірунт≥в, покращенн¤ стану екосистеми област≥ та забезпечить сталий розвиток аграрноњ галуз≥  √лух≥вського району.

6. «ернопродуктовий  п≥дкомплекс 

«ернове господарство ”крањни Ї стратег≥чною ≥ найб≥льш ефективною галуззю народного господарства ¤к ”крањни, —умськоњ област≥ так ≥ √лух≥вського району. «ерно ≥ вироблен≥ з нього продукти завжди були л≥кв≥дними, оск≥льки вони становл¤ть основу продовольчоњ бази ≥ безпеки держави.

” структур≥ пос≥вних площ  с≥льськогосподарських культур району, при загальн≥й площ≥ пос≥ву у 2010 роц≥ 67,1 тис. га, зернов≥ культури займали 56,5% .

ќсновною зерновою культурою в район≥ ¤к за площею пос≥ву, так ≥ валовим збором пос≥даЇ пшениц¤. ¬ структур≥ пос≥вних площ зернових культур пшениц¤ займаЇ 52,2% при валовому збор≥ в 51,0 тис. тонн. Ќа другому м≥сц≥ стоњть ¤чм≥нь Ц 17% 8,8 тис. тонн в≥дпов≥дно. Ќа третьому м≥сц≥  кукурудза 10,5% ≥ 13,4тис. тонн. Ќа перспективу передбачаЇтьс¤ в≥дносно сталим виробництво пшениц≥ та ¤чменю, а по кукурудз≥ буде де¤ке зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва.

« метою покращенн¤ ситуац≥њ з формуванн¤м та в≥дтворенн¤м зернового господарства передбачаЇтьс¤:

 створенн¤ високоефективного планового зерновиробництва на основ≥ сучасних технолог≥й, що забезпечить р≥ст рентабельност≥ ≥ дос¤гненн¤ њњ у 2015 роц≥ на р≥вн≥ понад 50%;

 забезпеченн¤ впровадженн¤ ≥нновац≥йних технолог≥й на основ≥ використанн¤ нового покол≥нн¤ б≥оадаптивних сорт≥в з селекц≥йно-технолог≥чним комплексом нас≥нництва дл¤ дос¤гненн¤ середньоњ урожайност≥ в област≥ понад 40 ц/га;

 залученн¤ п≥дприЇмницьких ресурс≥в на умовах комерц≥йноњ концес≥њ;

 формуванн¤ системи замовлень на зернопродукти у межах споживанн¤ в район≥ до 2,5 тис.т продовольчого зерна;

модерн≥зац≥¤ та буд≥вництво сучасних Їмностей збер≥ганн¤ зростаючих обТЇм≥в зерна загальною потужн≥стю понад 100 тис. тонн;

створенн¤ л≥н≥њ з виробництва круп потужн≥стю 5 тис. тонн дл¤ ¤к≥сноњ переробки зерна на готову продукц≥ю у в≥дпов≥дност≥ з м≥жнародними стандартами;

створенн¤ цеху по виробництву круп потужн≥стю 50 т/добу ;

створенн¤ л≥н≥њ з виробництва комб≥корм≥в потужн≥стю 3,7 тис. тонн  дл¤ ¤к≥сноњ переробки зерна на готову продукц≥ю у в≥дпов≥дност≥ з м≥жнародними стандартами;

виробництво хл≥ба ≥ хл≥бобулочних вироб≥в;

створенн¤ зерноочисного комплексу у “ќ¬ Ђјгроземї, ѕѕ Ђјграрн≥ ≥нвестиц≥њї;

” 2015 роц≥ плануЇтьс¤ зб≥льшити виробництво зернових до 100 тис. тонн через розширенн¤ площ≥ вирощуванн¤ до 37,5 тис. га, п≥двищенн¤ врожайност≥ до 4 т/га дл¤ повного забезпеченн¤ внутр≥шньоњ потреби та експортуванн¤, ¤к за меж≥ област≥, так ≥ за меж≥ ”крањни.

7. ќл≥Їжировий п≥дкомплекс 

јнал≥з виробництва соњ по господарствам  району показав, що пос≥вна площа п≥д нею не перевищуЇ 5 тис. га, це не б≥льше 6,5 % в структур≥ р≥лл≥, а урожайн≥сть в б≥льшост≥ знаходитьс¤ на р≥вн≥ середньоњ по ”крањн≥.

“обто резерви зростанн¤ обс¤г≥в виробництва Ї достатньо великими.

ќсновн≥ переваги виробництва соњ:

1. «начний вм≥ст повноц≥нного б≥лка, що за складом ам≥нокислот не поступаЇтьс¤ б≥лкам тваринного походженн¤.

2. ”рожай в 1 т повн≥стю в≥дшкодовуЇ вс≥ витрати на виробництво соњ.

3. ¬иробництво високо¤к≥сноњ харчовоњ ол≥њ ≥ борошна дл¤ приготуванн¤ продукт≥в харчуванн¤ та соЇвого шроту дл¤ додаванн¤ в корми.

4. ¬ажлива техн≥чна культура, ол≥¤ ¤коњ використовуЇтьс¤ в миловарн≥й та лакофарбов≥й промисловост≥ та дл¤ виробництва соЇвих корм≥в.

5. при вирощуванн≥ не потребуЇ спецтехн≥ки та агрегат≥в, збагачуЇ грунт на азот ≥ Ї ц≥нним попередником дл¤ зернових та техн≥чних культур.

—ќЌяЎЌ» 

Ќа  починаючи з 2005 року спостер≥гаЇтьс¤ ст≥йке зростанн¤ р≥вн¤ врожайност≥ сон¤шнику з 0,9 до 1,7 т/га. “ака врожайн≥сть в≥дпов≥даЇ 50% р≥вню реал≥зац≥њ потенц≥йноњ продуктивност≥ ультра- та скоростиглих генотип≥в сон¤шнику.

–≤ѕј 

« по¤вою безерукових  низькоглюкозинолатних сорт≥в р≥пак став культурою з великими потенц≥йними можливост¤ми. «б≥льшенн¤  виробництва нас≥нн¤ дасть можлив≥сть зб≥льшити  ресурси рослинноњ ол≥њ на харчов≥ ц≥л≥, а також забезпечити тваринництво кормовим б≥лком. ¬  нас≥нн≥ р≥паку м≥ститьс¤ в≥д 32 до 50% ол≥њ та до 23% б≥лка. ќл≥¤ використовуЇтьс¤ у харчов≥й, миловарн≥й, пол≥граф≥чн≥й та ≥нших галуз¤х промисловост≥. –≥пак Ї одним з основних вид≥в сировини дл¤ б≥одизельного палива. ¬≥н м≥стить багато жир≥в, що забезпечуЇ високу теплоту згоранн¤. ¬иробництво б≥одизелю нараз≥ доступне лише тим, хто самост≥йно вирощуЇ р≥пак ≥ робить р≥пакову ол≥ю на власних потужност¤х.

Ќа —умщин≥ резерв площ дл¤ р≥паку  використаний менше, н≥ж на половину - 2,54% (при дозволеному насиченн≥ на р≥вн≥ - 6,0%). ѕлощ≥ пос≥ву р≥паку озимого в 2010 роц≥ по господарствах району  склали майже 6,0 тис. га, ¤рого Ц 4,5 тис. га, р≥паку озимого 1,4 тис. га.

« метою покращенн¤ ситуац≥њ з формуванн¤м та в≥дтворенн¤м ол≥Їжирового п≥дкомплексу передбачаЇтьс¤:

створенн¤ сировинноњ бази дл¤ завантаженн¤ на¤вних потужностей з переробки ол≥йних культур на п≥дприЇмствах рег≥ону шл¤хом зб≥льшенн¤ площ п≥д ол≥йними культурами, зокрема: соњ Ц на 106,4 тис. га (у 4 рази), сон¤шнику Ц на 37 тис. га (54,4%), та р≥паку Ц на 32,6 тис. га (у 2,2 рази);

буд≥вництво переробного п≥дприЇмства з виробництва б≥одизел¤ потужн≥стю 60 тис. тонн р≥паку в р≥к;

створенн¤ експортного потенц≥алу ол≥йних культур на р≥вн≥ 40-90% в≥д обс¤гу виробленоњ в област≥ продукц≥њ;

впровадженн¤ у виробництво наукових ≥ практичних розробок —умського ≤јѕ¬ ЌјјЌ” та —умського Ќј” в селекц≥њ сон¤шнику, нас≥нництв≥ ол≥йних культур та технолог≥¤х њх вирощуванн¤;

забезпеченн¤ в≥дпов≥дного контролю та п≥дтримки власного первинного нас≥нництва сон¤шнику —умським Ќј” та —умським ≤нститутом јѕ¬;

п≥двищенн¤ рентабельност≥ виробництва ол≥йних культур, зокрема соњ на 12%, сон¤шнику Ц на 9%, р≥паку Ц на 11%.

«а п≥дсумками виконанн¤ ѕрограми в рег≥он≥ зб≥льшитьс¤ виробництво соњ до 8  тис. тонн, сон¤шнику до 8тис. тонн, р≥паку до 10 тис. тонн, що дозволить завантажити потужност≥ сировиною та використати соЇвий, сон¤шниковий ≥ р≥паковий шрот дл¤ год≥вл≥ тварин ≥ птиц≥.

8.  артопл¤рство

 артопл¤рство Ї одним ≥з основних напр¤м≥в товарного виробництва продукц≥њ рослинництва, що зд≥йснюЇтьс¤ с≥льським населенн¤м рег≥ону. «а п≥дсумками 2010 року на √лух≥вщин≥ було вироблено 59 тис. тонн картопл≥, що на 1,5% менше попереднього року та на 3% перевищу середньор≥чний показник за 2000-2009 роки. √осподарства населенн¤ виробили 99,8 % загального обс¤гу продукц≥њ.

« метою ≥нтенсиф≥кац≥њ галуз≥, забезпеченн¤ потреб в картопл≥ —умськоњ област≥ та ≥нших рег≥он≥в ”крањни передбачаЇтьс¤:

поступове переведенн¤ картопл¤рства на промислову основу у ѕол≥ськ≥й ≥ ѕерех≥дн≥й зонах, зокрема через зб≥льшенн¤ у 5 раз≥в обс¤г≥в виробництва продукц≥њ у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах;

прискорене розмноженн¤ нематодост≥йких сорт≥в картопл≥ шл¤хом створенн¤ в кожному ран≥ 1-2 нас≥ннЇвих господарств з вирощуванн¤ репродукц≥йного нас≥нн¤ та пункт≥в обм≥ну посадкового матер≥алу на товарну картоплю;

скороченн¤ пос≥вних площ п≥д картоплею в господарствах населенн¤ на 20%;

п≥двищенн¤ середньоњ урожайност≥ картопл≥ до 20,0 т/га, зокрема у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах до 25,0 т/га;

п≥двищенн¤ рентабельност≥ промислового виробництва картопл≥ до 100%.

буд≥вництво крохмального заводу потужн≥стю 100 тонн/добу.

«а п≥дсумками виконанн¤ ѕрограми в рег≥он≥ стаб≥л≥зуЇтьс¤ виробництво картопл≥ на р≥вн≥ 1 млн. тонн, що дасть можлив≥сть забезпечити продовольч≥, техн≥чн≥ та кормов≥ потреби рег≥ону, сформувати товарний фонд продукц≥њ не менше 400 тис. тонн дл¤ реал≥зац≥њ в ≥нш≥ рег≥они ”крањни, переробити на крохмаль та реал≥зувати у вигл¤д≥ готовоњ продукц≥њ 10 тис. тонн м≥лкоњ та нестандартноњ картопл≥.

9. ќвоч≥вництво 

ќвоч≥вництво займаЇ незначну частку в обс¤гах виробництва продукц≥њ рослинництва. ” 2010 роц≥ виробництво овоч≥в становило 6 тис.т, що майже на 20% менше попереднього року. ¬рожайн≥сть знизилас¤ з 20,4 т/га у 2009 роц≥ до 16,7 т/га у 2010 роц≥.

ƒл¤ сталого розвитку овоч≥вництва в рег≥он≥, доведенн¤ обс¤г≥в споживанн¤ населенн¤м област≥ овоч≥в до 100 % рац≥ональних норм харчуванн¤ передбачаЇтьс¤:

п≥двищенн¤ урожайност≥ овоч≥в до 193,6 ц/га шл¤хом поступового розширенн¤ пос≥вних площ вирощуванн¤ овоч≥в на промислов≥й основ≥ з використанн¤м ≥нтенсивних ресурсозбер≥гаючих технолог≥й;

створенн¤ у кожному район≥ област≥ кооператив≥в по загот≥вл≥ овоч≥в в особистих сел¤нських господарствах;

≥нформуванн¤ товаровиробник≥в про сучасн≥ ресурсозбер≥гаюч≥ елементи ≥ прийоми вирощуванн¤ овочевих рослин, особливост≥ високоврожайних сорт≥в ≥ г≥брид≥в, сучасн≥ засоби захисту рослин та заходи рац≥онального њх використанн¤ шл¤хом щор≥чного проведенн¤ сем≥нар≥в, майстер-клас≥в не менше 1 разу на квартал;

створенн¤ роздр≥бних ринк≥в овоч≥в в  м≥ст≥ √лух≥в та √лух≥вському район≥;

п≥двищенн¤ рентабельност≥ промислового виробництва овочевих культур до 100%.

” 2015 роц≥ плануЇтьс¤ зб≥льшити виробництво овоч≥в до 836 тис. т,
через п≥двищенн¤ врожайност≥ на 18% та повн≥стю забезпечити потреби району в овочах.

10. Ћьонарство, конопл¤рство 

Ћьон-довгунець та конопл≥ Ї традиц≥йними техн≥чними культурами √лух≥вщини. ѕ≥вн≥чний район —умськоњ област≥ характеризуЇтьс¤ специф≥чними ірунтово-кл≥матичними умовами: низькою природною родюч≥стю та п≥двищеною кислотн≥стю ірунт≥в з неспри¤тливими ф≥зичними властивост¤ми, пониженою сумою ефективних температур, достатньою, а часом надм≥рною зволожен≥стю. јле вказан≥ ірунтово-кл≥матичн≥ умови Ї спри¤тливими дл¤ вирощуванн¤ льону-довгунц¤ та конопель.

«г≥дно з проведеним анал≥зом льонарства та конопл¤рства за останн≥ 10 рок≥в пер≥одом найб≥льшого п≥днесенн¤ цих галузей в —умськ≥й област≥ був 2000 р≥к, коли виробництво волокна льону-довгунц¤ склало 10,8 тис. ц, нас≥нн¤ Ц 5,7 тис. ц, волокна конопель Ц 3,6 тис. ц, нас≥нн¤ Ц 2,8 тис. ц. ” 2010 роц≥ обс¤ги виробництва значно зменшилис¤ та склали в≥дпов≥дно  4,4 тис. ц, 1,5  тис. ц, 0,7 тис. ц та 0,5 тис. ц.

ќсновною причиною пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва було скороченн¤ пос≥вних площ. “ак, у 2010 роц≥ пор≥вн¤но з 2000 роком  пос≥вн≥ площ≥ льону скоротилис¤ у 4,6 рази, конопель Ц у 4,4 рази та склали 0,14 тис. га та 0,58 тис. га в≥дпов≥дно (рис. 27).

–ис.  ƒинам≥ка пос≥вних площ льону та конопель, тис. га

” 2010 роц≥ в пор≥вн¤нн≥ з 2000 роком врожайн≥сть льону-волокна зросла на  33,3%, конопл≥-волокна Ц на 37,3%, конопл≥-нас≥нн¤ Ц на 17,5%. ¬иключенн¤м Ї врожайн≥сть льону-нас≥нн¤, ¤ка зменшилас¤ на13,3% %.

« метою стаб≥льного та ефективного розвитку виробництва та переробки лубТ¤них культур передбачаЇтьс¤:

створенн¤ високоефективного виробництва лубТ¤них культур з подальшою глибокою переробкою, що забезпечить р≥ст рентабельност≥ у 2015 роц≥ на р≥вн≥ 50%;

зб≥льшенн¤ пос≥вних площ льону-довгунц¤ до 0,5 тис. га  та конопель до 0,5тис. га ;

в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ на територ≥њ област≥ чотирьох льонозавод≥в з потужн≥стю виробництва волокна до 2 тис. тон на р≥к кожний ( ролевецький, ямп≥льський, «нобь-Ќовгородський, Ўостк≥нський) та трьох коноплезавод≥в з потужн≥стю виробництва до 2 тис. тон волокна на р≥к кожний (√лух≥вський, ямп≥льський,  оровинський);

зб≥льшенн¤ виробництва льонопродукц≥њ, зокрема трести до 2,2тис. тон, довгого волокна до 1,5 тис. тон, короткого волокна до 1тис. тон, нас≥нн¤ до 1,5 тис. тон дл¤ забезпеченн¤ ¤к внутр≥шн≥х потреб област≥, так ≥ експорту;

зб≥льшенн¤  виробництва  коноплепродукц≥њ,  зокрема  трести  до тис. тон, волокна до 2,2 тис. тон, нас≥нн¤ до 1,0 тис. тонн дл¤ забезпеченн¤ внутр≥шн≥х потреб та експорту;

створенн¤ п≥дприЇмств з виробництва нових вид≥в продукц≥њ (альтеративн≥ енергонос≥њ, буд≥вельн≥ матер≥али, натуральн≥ утеплювач≥, неткан≥ матер≥али, котон≥н та медична вата) та в≥дновленн¤ роботи на повну потужн≥сть ћарчихино-Ѕудськоњ шпагатноњ фабрики;

пол≥пшенн¤ ірунту в процес≥ орган≥зац≥њ с≥возм≥н дл¤ пол≥ських район≥в;

створенн¤ додаткових робочих м≥сць;

додатков≥ надходженн¤ кошт≥в до обласного та районних бюджет≥в в≥д виробничоњ та торг≥вельноњ д≥¤льност≥ льоно- та коноплепереробних п≥дприЇмств, в першу чергу, зони ѕол≥сс¤.

«а п≥дсумками виконанн¤ ѕрограми у 2015 роц≥ плануЇтьс¤ зб≥льшенн¤ пос≥вних площ льону-довгунц¤ до 0,5 тис. га та конопель до 0,5 тис. га.

11. ћолокопродуктовий п≥дкомплекс 

ћолокопродуктовий п≥дкомплекс Ї одним з пров≥дних в агропромисловому комплекс≥, завданн¤ ¤кого пол¤гаЇ у забезпеченн≥ виробництва молока в обс¤гах, що в≥дпов≥дають нормам державноњ продовольчоњ безпеки.

ѕрот¤гом останн≥х 5 рок≥в в  район≥ спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ обс¤г≥в виробництва молока. “ак, ¤кщо у 2005 роц≥ вс≥ма категор≥¤ми господарств було вироблено молока 0,3 % менше 2004 року,  у 2010 роц≥ менше на 0,7% 2009 року.

” 2010 роц≥ чисельн≥сть кор≥в в ус≥х категор≥¤х господарств зменшилас¤ на 0,9 %. ѕри цьому чисельн≥сть кор≥в у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах  скоротилас¤ на 0,3 % ≥ склала 1508 кор≥в.

ѕродуктивн≥сть кор≥в у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах у 2010 роц≥ пор≥вн¤но з 2000 роком зб≥льшилас¤  у 2 рази.

« метою п≥двищенн¤ ефективност≥ молокопродуктового п≥дкомплексу рег≥ону, забезпеченн¤ переробних п≥дприЇмств ¤к≥сною молочною сировиною, а населенн¤ Ц молочними продуктами у межах рац≥ональних норм споживанн¤ передбачено вир≥шити так≥ завданн¤:

в молочному скотарств≥:

буд≥вництво (реконструкц≥¤) 10 молочних ферм “ќ¬ ЂЎалигинськеїта молокопровод у “ќ¬ Ђ¬елетень з метою розвитку великотоварного виробництва з використанн¤м сучасних технолог≥й та, ¤к насл≥док зб≥льшенн¤ чисельност≥ погол≥вТ¤ кор≥в на 0,5 тис. гол.;

забезпеченн¤ власного розширеного в≥дтворенн¤ продуктивного стада, а саме виходу тел¤т на 100 кор≥в в к≥лькост≥ не менше 90 гол≥в;

закуп≥вл¤ молодн¤ку в особистих господарствах населенн¤ та у плем≥нних заводах ≥ репродукторах рег≥ону;

формуванн¤ рег≥ональних комплекс≥в по вирощуванню телиць, прийн¤тих в≥д населенн¤;

прискорене нарощуванн¤ погол≥вТ¤ кор≥в до 50% за рахунок в≥тчизн¤них п≥дприЇмств ≥з забезпеченн¤ ферм генетичним матер≥алом (секс≥рованою спермою дл¤ ос≥мен≥нн¤ телиць та ембр≥онами ж≥ночоњ стат≥ дл¤ кор≥в);

впровадженн¤ обл≥ку та проведенн¤ повноњ ≥нвентаризац≥њ породного складу худоби;

пол≥пшенн¤ плем≥нних ¤костей потомства шл¤хом:

≥нтенсивного використанн¤ в ус≥х категор≥¤х господарств високопродуктивних спец≥ал≥зованих молочних пор≥д в≥тчизн¤ноњ селекц≥њ (украњнськоњ буроњ молочноњ, украњнськоњ червоно-р¤боњ молочноњ, украњнськоњ чорно-р¤боњ молочноњ), а також генофонду кращих молочних пор≥д св≥ту (голштинськоњ, симентальськоњ, шв≥цькоњ та ≥нших спец≥ал≥зованих пор≥д);

використанн¤ селекц≥йного матер≥алу плем≥нних господарств, зокрема ƒѕ Ђ—умський державний селекц≥йний центрї, при обовТ¤зковому контрол≥ генеалог≥чноњ структури стада;

заборони використанн¤ не плем≥нних бугањв дл¤ паруванн¤ маточного погол≥вТ¤ з особистих сел¤нських господарств;

забезпеченн¤ орган≥зац≥њ в≥тчизн¤ного виробництва обладнанн¤ дл¤ селекц≥йноњ роботи, в≥дтворенн¤, прилад≥в з контролю ¤кост≥ молока;

створенн¤ системи сучасного менеджменту стада у в≥дпов≥дност≥ до вимог ™— ¤к в мереж≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, так ≥ особистих сел¤нських господарств;

покращенн¤ умов утриманн¤ тварин, зокрема:

забезпеченн¤ безпривТ¤зного утриманн¤ телиць прот¤гом усього пер≥оду вирощуванн¤, контроль в≥кових параметр≥в живоњ маси та висоти в холц≥;

покращенн¤ техн≥чного та технолог≥чного забезпеченн¤ тваринництва шл¤хом придбанн¤ сучасноњ високотехнолог≥чноњ техн≥ки дл¤ впровадженн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥й виробництва;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ та ¤кост≥ год≥вл≥ зг≥дно з нормованими рац≥онами тварин в залежност≥ в≥д ф≥з≥олог≥чного стану, продуктивност≥, живоњ маси, пер≥оду лактац≥њ;

стимулюванн¤ формуванн¤ оптимальних молочних ферм шл¤хом кооперац≥њ особистих сел¤нських господарств;

зд≥йсненн¤ заход≥в щодо розвитку серв≥сних ≥ дорадчих послуг в особистих сел¤нських господарствах та њх обТЇднань з питань ефективного виробництва та орган≥зац≥њ збуту конкурентоспроможних парт≥й молока;

введенн¤ загальних св≥тових стандарт≥в ¤кост≥ молока з одночасною сертиф≥кац≥Їю ферм, що виробл¤тимуть молоко за цими стандартами;

спри¤нн¤ зд≥йсненню збуту молока особистими сел¤нськими господарствами виключно через мережу молочарських збутових кооператив≥в, оснащених необх≥дним технолог≥чним обладнанн¤м;

у переробн≥й промисловост≥:

встановленн¤ перел≥ку сертиф≥кованих, незалежних лаборатор≥й, що використовують обладнанн¤, визначене системою ICAR;

сертиф≥кац≥¤ молокопереробних п≥дприЇмств та лаборатор≥й по визначенню ¤кост≥ молока в≥дпов≥дно до м≥жнародноњ системи ICAR;

встановленн¤ кратност≥ досл≥джень ¤кост≥ молока за св≥товими стандартами в≥д виробник≥в не менше 2 раз≥в на м≥с¤ць;

створенн¤ 3 нових молокопереробних п≥дприЇмств колективноњ форми власност≥ з дольовою участю виробник≥в молоко-сировини, комерц≥йних структур ≥з урахуванн¤м в≥дпов≥дност≥ до м≥жнародних систем ¤кост≥, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках.

‘≥нансова п≥дтримка за рахунок кошт≥в обласного бюджету буде надаватис¤ за наступними напр¤мками:

здешевленн¤ до 50% вартост≥ спермопродукц≥њ реал≥зованоњ дл¤ запл≥дненн¤ кор≥в у особистих сел¤нських господарствах;

компенсац≥¤ втрат особистих сел¤нських господарств в≥д вибутт¤ кор≥в внасл≥док њх захворюванн¤ на ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤ (лейкоз, туберкульоз).

ќбс¤ги видатк≥в на ф≥нансову п≥дтримку молокопродуктового комплексу та пор¤дки використанн¤ кошт≥в обласного бюджету щор≥чно визначаютьс¤ обласною державною адм≥н≥страц≥Їю.

«а п≥дсумками виконанн¤ ѕрограми плануЇтьс¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ молочного скотарства та доведенн¤ основних показник≥в у 2015 роц≥ до наступного р≥вн¤: погол≥вТ¤ кор≥в в ус≥х категор≥¤х господарств Ц 7 тис. гол.; виробництво молока Ц 26,1 тис. т; над≥й на 1 корову Ц3500 кг.

12. ћТ¤сопродуктовий п≥дкомплекс 

ћТ¤сопродуктовий п≥дкомплекс займаЇ важливе м≥сце у господарському комплекс≥ району. ¬≥н забезпечуЇ населенн¤ таким життЇво необх≥дним продуктом,  ¤к мТ¤со, землеробство Ц орган≥чними добривами,  а промислов≥сть Ц сировиною.

ѕрот¤гом р¤ду останн≥х рок≥в в галуз≥ спостер≥гаЇтьс¤ процес скороченн¤ обс¤г≥в виробництва, ¤кий набуваЇ загрозливого дл¤ продовольчоњ безпеки характеру. “ак, обс¤ги реал≥зац≥њ на заб≥й худоби та птиц≥ скоротились у 2010 роц≥ по-

р≥вн¤но з 2009 роком на 9 % ≥ складають 243 тонни.

ѕричиною, що зумовила виникненн¤ проблеми, Ї стале зменшенн¤ погол≥вТ¤ великоњ рогатоњ худоби, свиней, а також в≥вець та к≥з впродовж останн≥х рок≥в.    

“ак, к≥льк≥сть великоњ рогатоњ худоби у 2010 роц≥ пор≥вн¤но з 2009 роком зменшилась на 9,1%,  овець та к≥з Ц на 43,0%.

Ќе менш суттЇвою проблемою, ¤ка на сьогодн≥ характеризуЇ галузь, Ї вкрай низьк≥ ¤к≥сн≥ показники молодн¤ку великоњ рогатоњ худоби, ¤кий надходить на переробку,  що унеможливлюЇ виробництво ¤к≥сноњ та безпечноњ продукц≥њ.

ќкремою ланкою мТ¤сопродуктового п≥дкомплексу Ї птах≥вництво Ц ¤Їчне та мТ¤сне. Ќародногосподарське значенн¤ птах≥вництва визначаЇтьс¤ його можлив≥стю постачати ц≥нн≥ продукти харчуванн¤ Ц ¤йц¤ ≥ мТ¤со, ¤к≥ характеризуютьс¤ високою поживн≥стю, в≥дм≥нними д≥Їтичними ≥ смаковими ¤кост¤ми.

« метою забезпеченн¤ стаб≥льного та ефективного розвитку мТ¤сопродуктового комплексу рег≥ону передбачаЇтьс¤:

 доведенн¤ обс¤г≥в споживанн¤ населенн¤м област≥ мТ¤са ≥ мТ¤сопродукц≥њ до 80 % в≥д рац≥ональних норм харчуванн¤ та частки ¤ловичини в њњ  структур≥ до 45%, свинини не менш 30 %, птиц≥ - 15%,а також ¤Їць до 100%;

 створенн¤ в област≥ не менш 3 агропромислових обТЇднань дл¤ сп≥льного веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з вирощуванн¤ с≥льськогосподарських тварин, виробництва корм≥в, виробництва мТ¤сопродукц≥њ та кредитного забезпеченн¤ виробничоњ д≥¤льност≥ член≥в асоц≥ац≥њ;

спри¤нн¤ введенню в д≥ю свинокомплексу потужн≥стю 10 тис. товарних свиней на р≥к кожний ≥з забезпеченн¤м щор≥чного виходу приплоду на р≥вн≥ 25 порос¤т на 1 свиноматку та використанн¤ при в≥дгод≥вл≥ 3 кг концентрованих корм≥в на 1 кг приросту живоњ маси;

створенн¤ нового селекц≥йно-г≥бридного центру, що включаЇ 1 нуклеусну, 3-4 репродукторних ферму, 1 елеверу дл¤ кнур≥в, 1 станц≥ю контрольноњ в≥дгод≥вл≥ дл¤ забезпеченн¤ тривалих господарських звТ¤зк≥в з товаровиробниками за принципом селекц≥йноњ п≥рам≥ди;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ селекц≥йно-плем≥нноњ роботи в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах та особистих сел¤нських (фермерських) господарствах шл¤хом створенн¤ на районному р≥вн≥ не менше 2-3 серв≥сно-консультац≥йних зоотехн≥чно-ветеринарних пункт≥в;

п≥двищенн¤ продуктивност≥ худоби та птиц≥ на основ≥ зм≥цненн¤ кормовоњ бази, зокрема в свинарств≥ шл¤хом в≥дгод≥вл≥ товарних свиней на сучасних тваринницьких комплексах до 100 кг за 155-160 дн≥в при використанн≥ 2,2-2,4 кг концентрованих корм≥в на 1 кг приросту;

п≥двищенн¤ виробництва ¤ловичини в жив≥й мас≥ на 17 % шл¤хом ≥нтенсиф≥кац≥њ вирощуванн¤ молодн¤ку в спец≥ал≥зованих п≥дприЇмствах,а також стимулюванн¤ населенн¤ при в≥дгод≥вл≥ худоби дос¤гати б≥льш важких кондиц≥й, зокрема бичк≥в не менше 420 кг;

п≥двищенн¤ рентабельност≥ виробництва в базових п≥дприЇмствах галузей скотарства до 10%, свинарства - 35%..

¬ результат≥ виконанн¤ ѕрограми передбачаЇтьс¤ зб≥льшити:

чисельн≥сть погол≥вТ¤ ус≥х вид≥в худоби та птиц≥, зокрема великоњ рогатоњ худоби на  (4,5%), свиней Ц на (20,5%), овець та к≥з Ц на (3,7%), птиц≥ Ц (20,0%);

обс¤ги виробництва мТ¤са ус≥х вид≥в на (15,%), а саме мТ¤са ¬–’ Ц (17,0%), свиней Ц на (25,0%), овець та к≥з Ц на  (10,0%), птиц≥ Ц на (5,0%);

13. ¬етеринарне забезпеченн¤ 

”сп≥шний розвиток галуз≥ тваринництва, отриманн¤ еколог≥чно безпечноњ, ¤к≥сноњ продукц≥њ залежить в≥д еп≥зоотичного благополучч¤ област≥ та генетичного потенц≥алу тварин, ¤кий знаходитьс¤ на низькому р≥вн≥. ƒо того ж система ветеринарного контролю щодо безпеки тваринницькоњ продукц≥њ не в повн≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ м≥жнародним стандартам.

¬раховуючи, що погол≥вТ¤ тварин розташоване здеб≥льшого в особистих сел¤нських господарствах то дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥, отриманн¤ еколог≥чно чистоњ продукц≥њ передбачаЇтьс¤:

запровадженн¤ систематичного контролю за станом здоров'¤ тварин та безпекою продукц≥њ;

створенн¤ м≥жрег≥ональноњ незалежноњ лаборатор≥њ з визначенн¤ ¤кост≥ тваринницькоњ продукц≥њ за м≥жнародними стандартами (на баз≥ –ег≥ональноњ лаборатор≥њ ветеринарноњ медицини);

спр¤муванн¤ ветеринарного обслуговуванн¤ на проф≥лактичн≥ заходи з м≥н≥м≥зац≥Їю щеплень та проведенн¤ лише д≥агностичних планових досл≥джень;

приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть з м≥жнародними вимогами системи ≥дентиф≥кац≥њ тварин;

удосконаленн¤ маркетинговоњ д≥¤льност≥ зокрема шл¤хом створенн¤ бренду Ђеколог≥чно-безпечна ¤к≥сна продукц≥¤ —умщиниї;

впровадженн¤ у переробн≥й галуз≥ м≥жнародних стандарт≥в ¤кост≥ та  менеджменту;

п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ генетичного потенц≥алу тварин, ¤к в≥тчизн¤ноњ так ≥ заруб≥жноњ селекц≥њ з обов'¤зковим веденн¤м плем≥нного обл≥ку.

«а результатами виконанн¤ ѕрограми передбачаЇтьс¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ веденн¤ галуз≥ тваринництва та безпечност≥ ≥ ¤кост≥ продукц≥њ.

14.  ормове виробництво 

¬≥д забезпеченн¤ кормами та њх ¤кост≥ залежить р≥вень продуктивност≥ тваринництва та конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ на ринку. —творенн¤ збалансованоњ кормовоњ бази Ї одним з основних фактор≥в у розвитку молочного скотарства, свинарства та ≥нших галузей тваринництва.

¬ останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ обс¤г≥в виробництва б≥льшост≥ кормових культур. ” 2005-2009 роках виробництво кормових коренеплод≥в зменшилос¤ на 5,9%, кукурудзи на силос та зелений корм Ц на 39,2%, однор≥чних трав на зелений корм Ц на 59,5%, багатор≥чних трав пос≥ву минулих рок≥в на зелений корм Ц на 26,8%.

ќсновними чинниками спаду виробництва корм≥в була недосконала структура та скороченн¤ пос≥вних площ кормових культур. якщо у 2000 роц≥ п≥д кормовими культурами було зас≥¤но 315,8 тис. га, то у 2010 роц≥ Ц 110,5 тис. га, що у 2,9 рази менше (рис. 37). ѕри цьому значн≥ площ≥ займали багатор≥чн≥ злаков≥ трави, ¤к≥ без достатнього внесенн¤ азотних добрив були низькопродуктивними.

ќкр≥м цього в≥дбувалос¤ зростанн¤ врожайност≥ кормових цукрових бур¤к≥в Ц на 85%, кормовоњ кукурудзи Ц на 34%, однор≥чних трав на с≥но Ц на 86%, багатор≥чних трав пос≥ву минулих рок≥в на с≥но й на зелений корм Ц на 48% та 41% в≥дпов≥дно.

ƒл¤ забезпеченн¤ галуз≥ тваринництва збалансованими кормами, п≥двищенн¤ ефективност≥ кормовиробництва передбачаЇтьс¤:

впровадженн¤ ≥нтенсивних енерго- ≥ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й вирощуванн¤ кормових культур та загот≥вл≥ с≥на, силосу, с≥нажу тощо;

зб≥льшенн¤ площ п≥д багатор≥чними бобовими травами з 45 тис. га до 75 тис. га (або з 37% до 52% у структур≥ пос≥вних площ);

доведенн¤ площ пос≥ву бобових трав та њх сум≥шей з≥ злаковими культурами в кормов≥й груп≥ до 50-55%;

доведенн¤ в структур≥ пос≥в≥в зернових ≥ зернобобових культур частки зернобобових до 6-8%, ¤чменю кормового - до 10-20% та кормового тритикале до 60-70% в≥д загальних площ його пос≥ву;

застосуванн¤ дво- ≥ три- компонентних сум≥шок однор≥чних кормових культур з часткою в структур≥ пос≥в≥в не менше 65-70%.

«а п≥дсумками виконанн¤ ѕрограми передбачаЇтьс¤ забезпеченн¤ галуз≥ тваринництва кормами з урахуванн¤м прогнозноњ р≥чноњ потреби. ” 2015 роц≥ оч≥куЇтьс¤ зб≥льшенн¤ виробництва корм≥в у пор≥вн¤нн≥ з середн≥ми показниками 2005-2009 рок≥в: с≥на багатор≥чних та однор≥чних трав на 39%, силосу Ц на 11%, зелених корм≥в Ц у 2,8 рази.

15.  адрове забезпеченн¤ 

‘ормуванн¤ ≥ реал≥зац≥¤ кадрового потенц≥алу агропромислового комплексу Ї одним ≥з стратег≥чних завдань в рег≥он≥ в≥д вир≥шенн¤ ¤кого залежить розвиток аграрного сектору та його адаптац≥¤ до ринкових умов господарюванн¤.

«а останн≥ роки значно зменшилос¤ прибутт¤ та закр≥пленн¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в, що вчилис¤ за державним замовленн¤м дл¤ роботи в агроформуванн¤х рег≥ону. ” 2009 роц≥ ≥з 369 випускник≥в —умського нац≥онального аграрного ун≥верситету працевлаштувалос¤ за попередньо отриманими направленн¤ми лише 52%. Ќа 1 с≥чн¤ 2011 року потреба аграрного сектору в кадрах становила 4,1 тис. ос≥б, з ¤ких ваканс≥њ - 10%, спец≥ал≥сти з середньоњ спец≥альною осв≥тою Ц 50%. Ћ≥кв≥дац≥¤ деф≥циту кер≥вних кадр≥в, зб≥льшенн¤ чисельност≥ випускник≥в вищих аграрних навчальних заклад≥в працевлаштованих у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ Ї одними з основних завдань розвитку агропромислового комплексу рег≥ону.

ƒл¤ максимального наближенн¤ осв≥тньоњ системи ≥ системи кадрового забезпеченн¤ до вимог аграрного сектору, вир≥шенн¤ проблемних питань з п≥дготовки фах≥вц≥в передбачаЇтьс¤:

подальше вдосконаленн¤ ≥ розвиток ц≥льовоњ п≥дготовки фах≥вц≥в с≥льського господарства з числа с≥льськоњ молод≥ шл¤хом вид≥ленн¤ дл¤ навчанн¤ до 75% бюджетних м≥сць за ц≥льовими направленн¤ми;

запровадженн¤ осв≥тньоњ п≥дготовки кер≥вник≥в, фах≥вц≥в ≥ фермер≥в, що працюють в с≥льськогосподарському виробництв≥ шл¤хом проведенн¤ не менше 1 разу на р≥к комплексних навчань з актуальних питань веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥;

створенн¤ умов дл¤ закр≥пленн¤ фах≥вц≥в в с≥льськогосподарському виробництв≥ шл¤хом буд≥вництва в пер≥од до 2015 року 70 нових житлових будинк≥в;

пол≥пшенн¤ роботи з профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ с≥льських загальноосв≥тн≥х шк≥л, шк≥л районних центр≥в дл¤ вступу на навчанн¤ до аграрних осв≥тн≥х установ шл¤хом проведенн¤ в кожному район≥ не менше 1 разу на м≥с¤ць публ≥чних профор≥Їнтац≥йних заход≥в;

введенн¤ додаткових соц≥альних гарант≥й ≥ п≥льг дл¤ молодих фах≥вц≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств п≥сл¤ вступу њх на роботу на умовах договор≥в ≥ контракт≥в, зокрема шл¤хом виплати в≥д 1 до 10 посадових оклад≥в;

участь в стажуванн≥ ≥ навчанн≥ викладач≥в осв≥тн≥х установ не менше 1 разу на 5 рок≥в.

16. ‘ормуванн¤ ≥ розвиток ≥нфраструктури аграрного ринку 

” рег≥он≥ в≥дсутн¤ д≥Їва система оптовоњ торг≥вл≥ с≥льськогосподарською продукц≥Їю та продовольством. “орг≥вл¤ основними видами продукц≥њ рег≥ону, а саме зерном, молоком, мТ¤сом, картоплею та овочами Ї непрозорою та неконтрольованою. –ег≥ональний ринок характеризуЇтьс¤ в≥дсутн≥стю розвиненоњ мереж≥ збуту готовоњ продукц≥њ, що супроводжуЇтьс¤ значними коливанн¤ми ц≥н та негативно впливаЇ на результати господарськоњ д≥¤льност≥.

« метою розвитку аграрного ринку, формуванн¤ спри¤тливого конкурентного середовища, створенн¤  прозорих умов просуванн¤ продукц≥њ в≥д виробника до споживача, передбачаЇтьс¤:

розширенн¤ обс¤г≥в б≥ржовоњ торг≥вл≥ с≥льськогосподарською продукц≥Їю зокрема шл¤хом створенн¤ рег≥онального майданчика з куп≥вл≥-продажу товарних дериватив≥в ¤к способу страхуванн¤ (хеджуванн¤) ц≥нових ризик≥в у майбутньому через розрахунково-кл≥рингов≥ установи;

розбудова ≥нфраструктури оптового ринку с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ Ђѕ≥вн≥чнийї (м. —уми), м≥жрайонних оптово-роздр≥бних ринк≥в в м≥стах √лух≥в,  онотоп, ќхтирка, –омни, Ўостка та формуванн¤ за њх участ≥ кооперативних канал≥в збуту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, передус≥м дл¤ др≥бних товаровиробник≥в;

створенн¤ у кожному район≥ не менше 1 кооперативу ≥з загот≥вл≥ картопл≥ та овоч≥в, вирощених в особистих сел¤нських господарствах;

модерн≥зац≥¤ та буд≥вництво сучасних склад≥в ≥з збер≥ганн¤ зерна загальною потужн≥стю понад 300 тис. тонн, зокрема шл¤хом створенн¤ с≥льськогосподарськими товаровиробниками мереж≥ кооперативних елеватор≥в за участю зернових трейдер≥в на засадах асоц≥йованого членства;

«а п≥дсумками виконанн¤ ѕрограми оч≥куЇтьс¤ формуванн¤ сучасноњ ≥нфраструктури аграрного ринку та п≥двищенн¤ ефективност≥ загот≥вельно-збутовоњ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ аграрноњ сфери рег≥ону.

17. ≈тапи виконанн¤ ѕрограми 

ѕрограма виконуЇтьс¤ у два етапи.

Ќа першому етап≥ (2011-2013 роки) передбачаЇтьс¤ призупиненн¤ спаду обс¤г≥в виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та продовольства, стаб≥л≥зац≥¤ та формуванн¤ бази дл¤ њх поступового нарощуванн¤.

Ќа другому етап≥ (2014-2015 роки) передбачаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ виробництва продукц≥њ аграрного сектора в обс¤гах, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ внутр≥шн≥х потреб рег≥ону, держави та формуванн¤ експортного потенц≥алу.

18. ‘≥нансове забезпеченн¤ 

‘≥нансуванн¤ виконанн¤ програми плануЇтьс¤ за рахунок наступних джерел:

кошти ƒержавного бюджету щор≥чно в межах вид≥лених асигнувань на виконанн¤ програм п≥дтримки агропромислового комплексу;

кошти обласного бюджету щор≥чно в межах вид≥лених асигнувань за напр¤мками передбаченими програмою з щор≥чним визначенн¤м обс¤г≥в та пор¤дк≥в використанн¤ кошт≥в обласною державною адм≥н≥страц≥Їю;

кошти с≥льськогосподарських, переробних п≥дприЇмств та ≥нвестиц≥йн≥ ресурси близько 1,5 млн. гривень.

19. ќч≥куван≥ результати виконанн¤м ѕрограми 

” результат≥ виконанн¤ ѕрограми та реал≥зац≥њ запропонованих заход≥в оч≥куЇтьс¤:

зб≥льшенн¤ виробництва зерна до100 тис. т, або на 15тис.тонн 17,6%) до р≥вн¤ 2010 року;

зб≥льшенн¤ виробництва ол≥йних культур, а саме соњ до 8 тис. т, сон¤шнику до 8,9 тис. т , р≥паку до 10тис. тонн;

зб≥льшенн¤ виробництва картопл≥ до 1тис. тонн ;

зб≥льшенн¤ виробництва овоч≥в до 1тис. тонн.

зб≥льшенн¤ виробництва мТ¤са ус≥х вид≥в в жив≥й ваз≥ до 0,5 тис. т